Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 2 —

то Хърбами. Зъ сего слова легко вывести Хърваты, то бъ то Хорваты. Тодѣ можна гадати, що Хорваты були нащадками Карпо̂въ и заселювали Галичину за часу вельми давного. Отсихъ Хорвато̂въ въ VII. вѣцѣ (близько 630 р.) выкликавъ изъ за Карпатъ до Дальмаціи императоръ Ираклій, що бъ поставити ихъ супроти Аваро̂въ; зъ сего выникла спершу на довги̂ лѣта боротьба, а пото̂мъ склалася Хорватска держава въ Дальмаціи, Паноніи и Иліріи. Гадаючи, що рухъ Хорвато̂въ за Карпаты бувъ въ VII. вѣцѣ, мы по̂знѣйше здыба́ємо Хорвато̂въ, котрыхъ не маємъ права зачислити нѣ до Дальматыньскихъ, нѣ до Паноньскихъ, нѣ до Илірійскихъ. Несторова лѣтопись, именуючи, яки̂ народы мешкали на Руси до Варяго̂въ, каже: „И живяху въ мирѣ Поляне и Деревляне, Сѣверъ и Радимичи и Вятичи и Хрвате. Дулѣби живяху по Бугу, гдѣ нынѣ Велыняне; а Улучи, Тиверьци сѣдяху по Днѣстру“. Дальше повѣдаючи про Олего̂въ похо̂дъ на Греко̂въ въ р. 907, лѣтопись зновъ споминає, що въ Олеговому во̂йску були Хорваты и згадує про нихъ рядомъ зъ Дулѣбами и Тиверцями. Що жь отсе за Хорваты були? Олегова власть не простягалася на Дальмацію; то чи Галицки̂ Хорваты були зъ нимъ и чи не були вони частиною тыхъ Хорвато̂въ, що перейшла въ VII. вѣцѣ за Карпаты? Отсю гадку по̂дпираємо и словами Константина Порфірогеніты. Въ єго творахъ, де описани̂ межѣ Угорщины, сказано, що Хорваты сидѣли бо̂ля го̂ръ на схо̂дъ во̂дъ Угорщины. Коли мы трохи поправимо сю звѣстку и по̂демо зъ Угорщины по по̂вно̂чно-схо̂дно̂й сторонѣ, то й прійдемо до Карпатъ а черезъ нихъ въ Галичину. Помѣтивши, що Константинъ писавъ въ першо̂й половинѣ X. вѣку, выведемо, — що того часу Галичину посѣдали ти̂ Хорваты, що були останками переселенихъ до Дальмаціи. Отъ про якихъ Хорвато̂въ повѣдає Несторова лѣтопись и тодѣ видко стане, чому лѣтопись мѣстить ихъ поручь Дулѣбо̂въ, що сидѣли бо̂ля Богу и Тиверцѣвъ, що мешкали бо̂ля Днѣстра.

Зь житя въ VII. и VIII. вѣкахъ Галицки̂ Хорваты не полишили слѣду, не завели вони власнои державы; имовѣрно, що вони були народомъ не сильнымъ и мусили по̂ти на здобычь сильныхъ сусѣдо̂въ. Въ IX. вѣцѣ по сусѣдству зъ ними выникли два державни̂ звязки: польскій и рускій, зъ во̂дси починається чужій вплывъ на Хорвато̂въ — зъ одного боку вплывъ