Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/102

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 94 —

або гетьманы. Може бути, що за глибшои давнины мѣжь ними не водилося навѣть старѣйшого; черезъ те, що не було потребы хочь бы и въ тако̂й невелико̂й централизаціи. За часу Данила бачимо вже мѣжь деякими литовскими племенами старѣйшихъ князѣвъ. Мабуть, що власть сихъ князѣвъ не була значна, и вся ихъ вага була лишень въ правѣ ватажкувати въ во̂йнѣ.

Литовцѣ скоро зрозуміли ту небезпечно̂сть, яка загражала имъ во̂дъ захопленя Нѣмцями Ливоніѣ и съ першого жь походу ихъ розпочала зъ ними боротьбу. Маса одначе не була перейнята гадкою потребы завести новий ладъ. Коли хто зъ ватажко̂въ и мѣркувавъ про се, такъ у него не було спроможности выконати сво̂й замѣръ; бо того бъ не дали єму вчинити други̂ князѣ; не згодили бъ ся вони на знесенє ихъ самосто̂йности. Тымъ-то нема нѣчого дивного, що незадовго до Миндове, навѣть и за него ще бачимо, що и властива Литва и Жмудь були ще подѣлени̂ на таки̂ дро̂бни̂ частины, яки̂ истнували зъ давныхъ давенъ. Миндове бувъ въ иншому станѣ, нѣ жь инши̂ усѣ князѣ; во̂нъ бувъ сильнѣйшій во̂дъ нихъ черезъ те, що єму пощастило захопити руску Принѣманьщину. Спершу во̂нъ почавъ боротьбу за властиви̂ Литовски̂ Землѣ съ чужими князями, а далѣ и зъ своими небожами и братами. Одначе жь пильнуючи захопити якъ мога бо̂льше Рускихъ Земель, Миндове не выявлявъ ще замѣру на Украину-Русь, де тодѣ ще зустрѣвъ бы велику боротьбу; во̂нъ спершу по̂шовъ на схо̂дни̂ Руски̂ Землѣ, котри̂ межували зъ єго володѣнями, а зъ Даниломъ приятелювавъ и двѣчи запомагавъ єму проти ворого̂въ.

Данило бувъ добрый політикъ и гараздъ розумѣвъ, що коли то̂лько Миндове на Литвѣ выконає своѣ замѣры, то чи ранѣйшь, чи по̂знѣйшь Литва нападе на Галичину. До того жь во̂нъ гадавъ и самъ во̂добрати во̂дъ Литвы и зьєднати зъ своими землями Новгородокъ и сусѣдни̂ руски̂ краины. Тымъ-то скоро во̂нъ справився зъ своими ворогами и скоро Миндове збаламутивъ проти себе своихъ свояко̂въ, Данило заразъ заходився на боротьбу проти него.

Коли бъ во̂дповѣдно тому політичному плянови, якій зробивъ Данило, усѣ по̂вденни̂ и захо̂дни̂ сусѣды Литвы, се бъ то Поляки и Нѣмецке лицарство дали єму запомогу, то во̂нъ би зразу скрушивъ своихъ ворого̂въ, Литву. Данило вважавъ сю справу яко спо̂льно-христіяньску. Закликуючи на по̂дмогу По-