Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 3 —

Славянъ схо̂дныхъ, Рускихъ, зъ другого захо̂дныхъ, — Поляко̂въ. Сучасный складъ галицкои людности свѣдчить, що въ захо̂дно̂й Галичинѣ переваживъ вплывъ польскій, а въ схо̂дно̂й — рускій и обыдва вони стерли національни̂ ознаки Хорвато̂въ. Въ XIII. вѣцѣ очивидячки вызначилася тожсамо̂сть людности Волыни и Галичины.

Теперь спогляньмо, хто володѣвъ Галичиною, доки не склалося тамъ во̂друбне князѣвство Руске? Що бъ во̂дповѣсти съ певностею на се пытанє, не маємо досить жерелъ. И въ рускихъ и въ польскихъ лѣтописяхъ не сказано, хто на самъ передъ завоювавъ Галичину; споминають лишень про завоёванє, якъ про фактъ, котрый вже во̂дбувся. Руска лѣтопись повѣдає, що въ Олеговому во̂йску були Хорваты. По̂дгорнени̂ народы повинни̂ були давати князеви во̂йско: съ першого разу отсе наводить на думку, що Хорваты були по̂дгорнеными ще ранѣйше 907 року; але коли пильнѣйше придивимося до сеи лѣтописнои звѣстки, то побачимо, що Хорваты могли и самосто̂йно брати участь въ Олеговому походѣ. Олегъ, идучи на Греко̂въ, мо̂гъ кликнути охочихъ завзятцѣвъ и такихъ зо̂брався натовпъ по̂дъ хоругву Олегову, що бъ розжитися на здобичь. По̂дъ рокомъ 981 стоить друга звѣстка, що варта уваги: „Иде Володимиръ въ Ляхи и взя грады ихъ Перемышль, Червень и инны грады, иже суть и до сего дне подъ Русью“. Зъ во̂дсѣль видко, що въ X. вѣцѣ Галичина належала до Поляко̂въ и зъ сего можна выводити гадку, що Галичину по̂дгорнули на самъ передъ Поляки; хоча трохи й дивно, що польски̂ лѣтописи нѣчого не згадують про таку значну подѣю. Про завоёванє 981 р., варто бо̂льше сказати и попробувати провести межу, положену Володимиромъ — Руси во̂дъ Польщи. Несторъ повѣдає, що Володимиръ забравъ у Поляко̂въ Перемышль, Червень и „инны“. Певно, що по̂дъ симъ „инны“ Несторъ розумѣвъ всѣ мѣста во̂дъ Перемышля по Червень. Кожде мѣсто тодѣ було укрѣплене и було захистомъ мешканцямъ своєи околицѣ. Коли непріятель бере укрѣплене мѣсто, то вже жь и околиця мусить по̂ддатися. Коли мы вызначимо околицѣ по̂дгорненыхъ Володимиромъ мѣстъ, то тымъ самымъ вызначимо и межу Руси во̂дъ Польщи. Очивидячки, що ти̂ мѣста призначени̂ були обороняти не широку смугу землѣ мѣжь Бугомъ и Сяномъ: всю єѣ и по̂дгорнувъ Володимиръ и черезъ те межою замѣсть Буга стала