Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/119

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 111 —

Коли Одровонжѣ вступилися зо̂ Львова и Глинянъ, зо̂стає ще въ тыхъ сторонахъ съ тои родини Павло Одровонжь. Бувъ во̂нъ по̂дстоліємъ Льво̂вскимъ и каштеляномъ Перемыскимъ та Льво̂вскимъ и засѣдавъ на судовихъ речинцяхъ у Львовѣ и Перемышлѣ. Беата Одровонжева, вдова по воєводѣ Андрѣю, чи по каштелянѣ Павлѣ, була дѣдичкою села Гаѣ, двѣ милѣ во̂дъ Львова во̂ддаленого. Миколай Одровонжь зъ Блажеєвичь, съ князѣвства Ратиборского на Шлєску, бувъ секретаремъ королѣвскимъ въ Перемышлѣ. По смерти біскупа Петра Хшонстовского настановивъ король Миколая Одровонжа біскупомъ Перемыскимъ. Живъ во̂нъ до року 1474.

Одровонжѣ Самбо̂рски̂, здається, не могли забути того, що ихъ виперли зъ староствъ и замко̂въ Льво̂вскои Землѣ. По̂сля смерти короля Ческого Юрія Подєбрада († 1471 р.) розпочавъ бувъ Владиславъ, найстаршій сынъ короля Казимира Ягайловича, во̂йну зъ Матвѣємъ Корвѣномъ о тронъ ческій. Супроти Матвѣя по̂дмагавъ Казимиръ сина свого Владислава р. 1474 литовскилгъ во̂йскомъ по̂дъ проводомъ Ивана Ходкевича и шляхтою зъ Руси по̂дъ проводомъ Павла Ясѣньского. Мѣжь тымъ Яко̂въ, Миколай и Петро Одровонжѣ, мабуть молодши̂ браты Яна, старосты Самбо̂рского, вислугувалися у во̂йску Матвѣя супроти власныхъ своихъ земляко̂въ.

Такъ то родина Одровонжівъ пересувається наче великаньска тѣнь на видо̂внѣ исторіи краєвои. Та, чи ся родина не лишила нѣякихъ слѣдо̂въ по собѣ, — чи то̂лько дбала про себе, громадила майно и служила по̂дъ стягомъ у краяхъ сусѣднихъ,що бъ по̂мститися за своє пониженє?

У Львовѣ єсть гарний костелъ св. Андрѣя зъ монастыремѣ Бернадино̂въ. Монахо̂въ сихъ спровадивъ р. 1460 до Львова Андрѣй Одровонжь и поставивъ для нихъ костелъ деревляный, що згорѣвъ по̂сля єго смерти. Одровонжѣ поставили и украсили такожь въ Самборѣ костелъ и монастырь Бернадино̂въ р. 1472. Гарну катедру латиньску въ Перемишлѣ поставивъ Миколай Одровонжь, біскупъ Перемыскій. Матеріялу до сеи катедры достарчила розо̂брана давна церква замкова, що була величаво поставлена съ квадратного тесового каменя. Руски̂ єпископы Перемыски̂ во̂дправляли въ сѣй церквѣ службы Божи̂, поки ще переселилися до Самбора. Король Ягайло казавъ Русинамъ уступитися зъ сеи церкви, выкинути поховани̂ тамъ тѣла сла-