рѣка Сянъ. Отся смуга землѣ була зерномъ довголѣтныхъ споро̂въ Руси съ Польщею.
Здається Хорваты пильнували досягнути до самосто̂йности; до сеи думки приводить похо̂дъ Володимира въ роцѣ 992. Про него лѣтопись нѣмо повѣдає: „Иде на Хорваты“. А що до Польщи, то Болеславъ Хоробрый за все житє Володимира по̂сля походу 981, воювавъ съ Чехами, зъ Нѣмцями, съ Прусами и черезъ те не мавъ спроможности заходитися во̂дбирати во̂дъ Володимира Перемышль, Червень и инши̂ мѣста. Во̂нъ навѣть ставъ кревнякомъ Володимировымъ, одруживши свою доньку зъ Святополкомъ. Володимирова смерть (року 1015) а дальше усобицѣ Святополка зъ Ярославомъ примусили Болеслава зломити миръ, вступитися за зятя и рушити на Кієвъ. Отсей єго похо̂дь, незгода зъ Святополкомъ, мордованє Поляко̂въ, розведеныхъ на харчованє по селахъ коло Кієва — все отсе однаково повѣдають и руски̂ и польски̂ лѣтописи; але въ оповѣданю про добутки Болеславового походу здыбуємо суперечно̂сть. Н. пр. Мартинъ Галъ повѣдає: „ex eo tempore Russia Poloniae diu vectigalis fuit“. Проти сихъ сло̂въ нема що мовити; бо вѣдомо, що Болеславъ мусивъ выступити съ Кієва черезъ те, що не бачивъ подяки во̂дъ зятя и боявся, що бъ Русины не перебили всего єго во̂йска. Яснѣйша и бо̂льше певна Несторова звѣстка, що Болеславъ повертаючи до дому, побравъ мѣста Червеньски̂, се бъ то ти̂, що були по̂дгорнени̂ Володимимиромъ въ роцѣ 981, значить, зновъ поширивъ межу Польщи до Буга. Та не довго Поляки вдержали сю межу. По̂дъ рокомъ 1030 читаємо у Нестора: „Въ лѣто 6538 умеръ Болеславъ великій въ Лясѣхъ и бысть мятежь въ землѣ Лядьстей; вставше людіе избыша епископы и попы, и бояры своя и бысть въ нихъ мятежь“. „Въ лѣто 6539 собраста Ярославъ и Мстиславъ вой многъ, идоста на Ляхи и заяста грады Червеньскыя опять и повоеваста Лядьскую землю и многи Ляхи приведоста и раздѣлиста я, и посадивъ Ярославъ своя по Рси“.
Зь Несторового оповѣданя видко, що Червеньски̂ мѣста були по̂дъ рукою у Поляко̂въ до самои смерти Болеслава. Исторія Ярослава, єго во̂йны за Кієвъ, дальше боротьба зъ Мстиславомъ, досить свѣдчать, чому Ярославъ не заходжувався вернути Забужаньску краину. Болеславъ умеръ, въ Польщѣ розпочалася колотнеча; низши̂ верствы повстали проти духовеньства
