Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/131

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 123 —

скои. Знесено давни̂ данины зъ руско-литовскихъ часо̂въ н. пр. надзвычайну данину на потребы воєнни̂ въ грошахъ — „серебщину“ и въ збо̂жу — „дякло“, данину посмертну — „во̂думерщину“, що побирано по̂сля руского права во̂дъ во̂льныхъ властнико̂въ до̂бръ земскихъ и водъ кметѣвъ для князя або прилюдного скарбу.

По̂ддани̂ кметѣ, поселени̂ на ланахъ во̂льныхъ властнико̂въ, повинни̂ були достарчати выключно своимъ панамъ и данинъ до грунту привязаныхъ и поборо̂въ по̂сля права польского. Усѣ жь мешканцѣ краю безъ ро̂жницѣ стану, чи во̂льни̂, чи нево̂льни̂, наколи то̂лько посѣдали зе́млѣ (ланы), платили до скарбу по два грошѣ во̂дъ хати (дыму) або лану, — „подымне“, а подымне безвзглядно мусили оплачувати, хочь устали и данины и тягарѣ выплываючи̂ съ права февдального. Въ подро̂бныхъ случаяхъ Землѣ Руски̂ ухвалювали осо̂бну данину для потребъ краєвыхъ, якъ данина въ волахъ ухвалена и наложена на Землѣ Руски̂ по смерти воєводы Андрѣя Одровонжа, або сей по́бо̂ръ по одному волови во̂дъ лану, наложеный за призволомъ стано̂въ самого Подо̂ля на Подолянъ р. 1463, коли ходило о выкупъ твердинѣ Каменця зъ рукъ Теодорика Бучацкого.

Вь надзвычайныхъ потребахъ воєнныхъ ухвалено на провінціональному соймѣ Малопольщи въ Корчинѣ надзвычайний податокъ и розкладано єго на всѣ станы по̂дъ назвою фертоно̂въ. Ухвалы, що розкладають сю надзвычайну данину на ро̂жни станы и верствы суспо̂льни̂ въ краю, розро̂жняють: церкву, во̂льныхъ властнико̂въ до̂бръ земскихъ, кметѣвъ або привязаныхъ до грунту, мѣщанъ, рускихъ духовныхъ (popones ruthenicales), мельнико̂въ, пастухо̂въ (волохо̂въ) и го̂рняко̂въ.

Римскій костелъ ощадностю и дбалостю своихъ архипастырѣвъ а передовсѣмъ Григорія зъ Сянока набуває въ ту пору до́бра земски̂. За призволомъ короля переношено набути̂ до́бра костельни̂ на право канонічне, и тымъ способомъ вызволювано до́бра костела во̂дъ усякихъ тягарѣвъ державныхъ зъ выимкою подымного. Паны зъ давныхъ рускихъ родо̂въ, що приняли латиньскій обрядъ, н. пр.: Кердеєвичѣ, Ходоро̂вски̂, Васько Мошонка, Петро Чебровскій, Янъ Клюсь и т. д. або такожь панове польски̂, н. пр.: Бучацки̂, Ходецки̂, Мжиглоски̂, Юрій Струмило и т. д. строять и щедро вѣнують латиньски̂ костелы.