леныхъ Нѣмцѣвъ, що купномъ або за́ставомъ набувають до́бра и займають уряды земски̂. Помѣжь багато иншими стрѣчаємо въ друго̂й половинѣ XV. ст. отсихъ славныхъ Нѣмцѣвъ на Руси: дѣдичѣвъ або такожь тенутаріѣвъ, се бъ то державцѣвъ, Миколая Кляйна зъ Бабчиць, Штехера зъ Сорокъ, Конрада (въ спольщеню Кунча званого) зъ Вратиславичь, Кунтара (Günter) зъ Букачовець, Тобію Кунатъ зъ Семено̂вки, Мартина Майзель державця зъ старои Бо̂брки, Гарноста зъ Ляшокъ, Павла Шафрота зъ Тшеснявы, Грота зъ Тынетникъ, и т. и. Мѣщанъ и достойнико̂въ мѣскихъ у Львовѣ: Конрада Штайнкелєра, Вартоломея Ганеля, Петра и Матвѣя Гольдаста, Мартина Васерброда, Миколая Чорнберга, Станислава Кльопера, передмѣщанина Клюнкера и т. и. Окро̂мъ того й Италійцѣ зъ Генуи, Фльоренціи та иншихъ мѣстъ итальскихъ выступають въ актахъ судовыхъ якъ державцѣ жупъ рускихъ або такожь мытъ въ Городку и Львовѣ та набувають до́бра земски̂. Такъ н. пр. Янусій набувъ тенуту села Любѣня, приналежного колись до батько̂вщины родины съ Ходеча. Италіянець Христофоръ de Sto Romulo держить въ посесіи мыто льво̂вске и руски̂ жупы въ Дрогобычѣ, Миколай зъ Страдома держить въ посесіи мыто городецке и т. д.
На Покутю знаходимо Волохо̂въ, захожихъ зъ Волощины, именно канцлєра (logotheta) Михайла зъ братами Давидомъ и Думою. Вони були партизантами королѣвъ Польскихъ въ частыхъ суперечкахъ и боротьбахъ о князѣвску власть у Волощинѣ. Коли воєвода Волоскій, Стефанъ, взявъ верхъ надъ своимъ попередникомъ Петромъ, реченый Михайло выйшо̂въ съ краю съ цѣлою родиною своєю и дворомъ. Вже р. 1456 король Казимиръ надає Волоскому канцлєрови Михайлови и єго братамъ, мабуть за по̂дмогу въ справахъ польскихъ у Волощинѣ, привилей осѣсти въ Каменци або въ мѣстахъ Коломыѣ и Дрогобычѣ на Покутю, набувати до́бра земски̂, займатись купецтвомъ и уво̂льняє сю родину во̂дъ мытъ граничныхъ. Ще р. 1453 назначено канцлєрови Михайлови зъ Волощины 100 черво̂нцѣвъ на жупахъ рускихъ, а ихъ выплату поручено вже намъ звѣстному каштелянови Судомирскому Предборови съ Конецьполя и старостѣ Перемыскому Янови Кмітѣ зъ Виснича. Довгій чась, бо во̂дъ р. 1456 до р. 1485 Михайло пробувавъ въ мѣстахъ на Покутю зъ своимъ дворомъ, удержуючи купецки̂
