Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/140

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 132 —

и нищени̂ хижими ворогами, що бы ихъ зновъ довести до цвѣтучого стану. Тому-то исторія Рѣчи посполитои и краю повтаряється подро̂бно въ исторіи мѣстъ, мѣсточокъ и осель мовьбы соняшный промѣнь, що во̂дбивається въ тысячныхъ капляхъ.

Прикладъ володарѣвъ наслѣдували вельможѣ и біскупы и основували на во̂льнѣйшому правѣ оселѣ, або перетворювали за призволомъ королѣвськимъ села на мѣста. Вони чинили те, що бъ полѣпшити свои доходы.

Окро̂мъ тыхъ поселенъ змѣнялася ще власно̂сть землѣ записами або обтяжуванємъ земскихъ до̂бръ, подѣлами, продажею и купномъ и т. и., якъ то все буває съ чисто приватныхъ и мѣсцевыхъ причинъ.

Якій же то образъ розкрыється, коли споглянемо съ того становища на внутрѣшни̂ во̂дносины схо̂днои Галичины и нарысуємо єго загальными чертами, ско̂лько се можна на основѣ доси выданыхъ або доступныхъ документо̂въ, що во̂дносяться до всѣхъ тыхъ акто̂въ.

Воєводства Руске, Белзке и Подо̂льске, о ско̂лько си̂ два останни̂ обо̂ймали нынѣшню схо̂дну Галичину, розпадалися на Землѣ и повѣты (districus). Именно воєводство Руске розпадалося на Землю Льво̂вску, подѣлену на повѣты: Льво̂вскій, Городецкій, Щирецкій, — Землѣ и повѣты Перемыскій, Сяно̂цкій, — повѣты Ряшѣвскій, Самбо̂рскій, Жидачѣвскій, — и Землю Галицку, подѣлену на повѣты: Галицкій, Коломыйскій и Снятыньскій. Воєводство Белзке розпадалося на повѣты Белзкій и Бускій, — а повѣты Красноставскій и Холмскій, приналежни̂ до воєводства Белзкого, лежать нынѣ поза границями Галичины. На останку воєводство Подо̂льске було подѣлене на повѣты Теробовельскій, Коропецкій и Подо̂льскій въ тѣснѣйшому значѣню того слова. Округи Ярославскій и Тустаньскій, котрыхъ слѣды подыбуємо ще за Казимира В. и Ягайла, устають въ XV. ст., бо Ярославскій зливається съ Перемыскимъ, а Тустаньскій, положеный надъ рѣкою Стрыємъ, — зъ Галицкимъ.

Въ друго̂й половинѣ XIV. и XV. ст. було въ краю багато мѣстъ пустыхъ або опущеныхъ н. пр. долина Суходо̂лъ на Свѣрѣ и побереже Любши, що плыве до Свѣря коло Высны; околиця Вербѣжа ажь до устя Щирки въ Днѣстеръ и околиця вздовжь тои рѣки, розложена на цѣлу милю надъ рѣкою Созань, що плыве до Днѣстра коло Самбора, де посередъ лѣсо̂въ стоявъ