давный василяньскій монастырь тои жь назвы; околиця коло Пѣстыня и надъ рѣкою Утеропъ ажь по̂дъ Коломыю и т. и. Згадують про опущени̂ лѣсы по́близько Львова, на Подо̂лю на мѣсци старого Литвинова лѣсъ тои назвы и т. и. Декуды стрѣчаємо опущени̂ села, коршмы та дворища. Однако жь не всюды и не все розкрывається намъ такій сумный образъ въ сему столѣтю. Го́роды, замки, заселени̂ дворища, села и присѣлки зустрѣчаємо на рѣкахъ и рѣчкахъ.
Середъ села бачимо звычайно саджавку, на поблизькому потоцѣ або рѣцѣ ставы, звычайно побо̂чь оселѣ. Въ ставахъ осель Литвинова, Божикова, Рудникъ, Шумлянъ и т. и. плекали лино̂въ. Ихъ ско̂лько̂сть мѣрять на бочки. Згадується про греблѣ стари̂ и нови̂, якими розширювано ставы, по̂дношено и справлювано ихъ воды. Сыпанє гребель и копанє ставо̂въ уважано за найважнѣйшу галузь господарства краєвого и за найкористнѣйше полѣпшенє доходо̂въ. Такъ звани̂ дворища въ селахъ и въ мѣстахъ або такожь помѣжь ними на полѣ, одно оподалеки другого. Вони мають назву во̂дъ своихъ властнико̂въ, а тыхъ було въ краю дуже багато. Такожь здыбаємо багато замко̂въ особливо на Подо̂лю, де край стоявъ отворомъ та не подававъ мешканцямъ природного захисту и де чоловѣкъ вже для власнои потребы мусивъ ставити замки и тымъ обезпечувавъ своє житє и майно́ передъ наѣздомъ ворога.
До замко̂въ и дворищь належали поля, сѣножати, дубровы, гаѣ, лѣси, потоки, рѣки, ставы, багна и т. и. Въ найдавнѣйшихъ документахъ, що управильняють земски̂ во̂дносины, здыбаємо вже истнуючи̂ границѣ и ко̂пцѣ. Такъ була роздѣлена земля на посѣлости бо̂льши̂ и менши̂. Въ бо̂льшихъ добрахъ якъ н. пр. Клусо̂въ у Выжнянахъ, Ходоро̂вскихъ въ Ходоровѣ, Бучацкихъ въ Литвиновѣ, удержують стаднины коней, череды худобы рогатои, овець, барано̂въ, не то що на полонинахъ карпатскихъ, але й въ околицяхъ повѣту Льво̂вского. По лѣсахъ буковыхъ, богатыхъ въ жиръ и бучину, н. пр. при устю Щирки до Днѣстра выпасувано свинѣ. По лѣсахъ въ Перемыскому и Жидачѣвскому окрузѣ, переважно въ околицяхъ на правому бе́резѣ Днѣстра и на Подо̂лю, въ Медоборскихъ горахъ, процвитає лѣсове пчо̂льництво. При надаваню права зрубу выразно заказувано зрубувати дерева зъ бортами, се бъ то зъ лѣсными пчолами.
