Бували случаѣ, що король придѣлявъ нови̂ поля и заросты за для дальшого поселеня, коли вже надани̂ поля и заросты були роздани̂ або збувало охотнико̂въ. Що по вымѣрѣ оставало, те звалося обшаромъ и було власностю короля або пана. Надъ сими позо̂сталыми обшарами поручувано дозо̂ръ во̂йтови. Спо̂льно зъ наданємъ во̂льного права тевтоньского, вымѣромъ дарованыхъ по̂ль та заросто̂въ и ихъ заселенємъ новыми людьми, надавано поля, сѣножати и инши̂ користи во̂йтови та костеламъ лат. обряда. Фундаціи костело̂въ лат. обр. впроваджено въ житє сучасно зъ институцією во̂йто̂вства и права тевтоньского. Майже въ усѣхъ доси публікованыхъ фундаційныхъ грамотахъ приходствъ лат. та костело̂въ, выразно згадується про сучасне заведенє права магдебурского, або просто выходить, що не дасться заперечити спо̂льно̂сть сихъ институцій.
Наданя и права лат. костела въ Бо̂брцѣ були въ оригіналѣ списани̂ на то̂й само̂й грамотѣ, що й наданє во̂йто̂вства. Ся недогодно̂сть спонукала приходника Бо̂брки, Матвѣя зъ Староломжи р. 1469 просити короля, що бъ потвердивъ наданя и осо̂бно спорудивъ фундаційну грамоту для костела. Читаючи отси̂ наданя, здыбаємо деяки̂ подро̂бности, про яки̂ годиться тутъ згадати за для бо̂льшои повноты сего нарысу. Ми знайшли бъ ихъ бо̂льше, коли бъ мали передъ собою фундаціи костело̂въ и дотаціи всѣхъ иншихъ мѣстъ, що доси лежать въ заграничныхъ архівахъ та звѣстни̂ найбо̂льше то̂лько зъ вытяго̂въ. Фундаційна грамота въ Ходоровѣ згадує про ланъ Мартина, руского духовного р. 1464. Въ Румнѣ згадується про саджавку и дворище руского духовного, званого „батькомъ“, се бъ то отцемъ р. 1471. У Выжнянахъ згадується 1400 р. про руску церкву, саджавку и про до̂мъ руского приходника побо̂чь головного гостинця. Въ Кукольникахъ згадують про до̂мъ приходскій руского духовного, що стоявъ супроти двора арцибіскупа лат. обр. р. 1421. Такъ бачимо зъ сихъ грамоть, що церкви и руске духовеньство вже мають землѣ при наданю права магдебурского, або фундованю костело̂въ лат. обр., а въ тыхъ актахъ нема й найменшого слѣду про нарушуванє тыхъ власностей. Побо̂чь давныхъ властнико̂въ лано̂въ, здыбаємо Нѣмцѣвъ во̂дъ давна осѣлыхъ на ланахъ. Н. пр. въ Ходоровѣ згадується про ланъ Нѣмця Кота, въ Кукольникахъ солодо̂вня
