При заселеню мѣста або села на во̂льному правѣ, поселювано пекара и рѣзника, позаякъ безъ тыхъ не могло обо̂йтися нѣяке и найлихше мѣсточко. Поселювано такожь коваля, ножѣвника, шевця, кравця и иншихъ ремѣснико̂въ. Си̂ ремѣсники жили по мѣстахъ для выгоды и потребы загалу, — по селахъ на во̂льнѣйшому правѣ для выгоды во̂йта; тому-то выключно во̂йтъ поберавъ користи во̂дъ ремѣснико̂въ поселеныхъ у селахъ на во̂льнѣйшому правѣ.
Такъ наслѣдкомъ численныхъ надань дѣдичамъ, во̂йтамъ и мѣстамъ земскихъ власностей, перейшла велика часть землѣ королѣвскои, а наслѣдкомъ надань и вѣнованъ мѣстъ черезъ дѣдичѣвъ, перейшла ихъ часть земскои власности на бо̂льше фізичныхъ або моральныхъ осо̂бъ. Такій розвитокъ назвемо децентралізацією земскихъ во̂дносинъ. А коли зъ на́данємъ землѣ вязалося наданє судо̂вництва, що выходило во̂дъ короля, то жь разомъ зъ наданємъ землѣ Корона на користь упривилеёваныхъ стано̂въ, се бъ то дѣдичѣвъ и мѣстъ, зрѣкалася сихъ верховныхъ правъ, яки̂ въ кождо̂й монархічно̂й державѣ концентруються въ монарсѣ.
Вже въ сѣй розправѣ часто згадувано, що Польски̂ королѣ надавали землѣ зъ усѣма володареви приналежными користями та зъ усякою верховною властю надъ поселенцями середъ границь наданои оселѣ. Такъ королѣ надавали землѣ правомъ февдальнымъ въ границяхъ здавна означеныхъ ко̂лькомъ членамъ тои самои родины або такожь поодинокимъ мужамъ съ правомъ дѣдицтва на мужеске и жѣноче потомство. Такожь обтяжували надани̂ землѣ значными сумами, съ правомъ выкупу, або такожь переказували ихъ у нево̂дмѣнну власно̂сть. Одна зъ найважнѣйшихъ атрибуцій власти верховнои, була власть судити, засуджувати и карати всѣ проступки и зброднѣ, именно: убійства, проливъ крови, во̂дрѣзанє члено̂въ, по̂дпаленє, злодѣйство. Юрісдикція дѣдича надъ кметями або и во̂йта надъ поселенцями мѣстъ або сѣлъ на во̂льнѣйшому правѣ, була во̂льна во̂дъ усякого вплыву властей и урядо̂въ королѣвскихъ. Тому-то при наданю магдебурского права выречено вызволенє осель во̂льныхъ во̂дъ усякои цитаціи, засудо̂въ, каръ грошевыхъ и всякои власти воєводо̂въ, старосто̂въ, управителѣвъ, по̂дручныхъ управителѣвъ та иншихъ урядо̂въ королѣвскихъ, яки̂ то̂лько були въ краю.
