цяхъ. Такъ само и Льво̂въ двигався коштомъ своихъ передмѣщанъ, поселеныхъ во̂дъ вѣко̂въ на грунтахъ замковыхъ по̂дъ пѣсковою горою, коштомъ цѣлои околицѣ, положенои поза обсягомъ того го́рода, на останку, и то далеко въ бо̂льшихъ розмѣрахъ, коштомъ усѣхъ мѣстъ, положеныхъ у Рускихъ Земляхъ. На по̂дставѣ давныхъ привилеѣвъ королѣвъ Казимира, Людвика и Ядвиги, мусили купцѣ всѣ товары зъ якихъ будь сусѣдныхъ краѣвъ або околиць Земель Рускихъ дорогами докладно означеными спроваджувати напередъ до Львова и тутъ складати. По иншихъ мѣстахъ въ Земляхъ Рускихъ мали бути товары проваджени̂ гостинцями докладно означеными та выставлени̂ по̂дчасъ перевозу черезъ дотычне мѣсто тамошнимъ мѣщанамъ для свобо̂дного по́купу. Такъ само и товары згромаджени̂ до Львова выставляли тамъ за для свобо̂дного покупу черезъ певный означеный часъ (звычайно чотырнайцять днѣвъ). Позо̂сталый засо̂бъ во̂льно було вывозити дово̂льно въ усяки̂ стороны не скорше, якъ по̂сля означеного речинця. Наслѣдкомъ того основного закону, що тыкався властиво то̂лько Львова, а въ дѣйстности уладжувавъ усякій обороть внутрѣшнёго и заграничного купецтва Земель Рускихъ, та скуплявъ увесь рухъ оборотовый заграничныхъ и краєвыхъ товаро̂въ у Львовѣ, сей го́родъ взнѣсся у то̂й добѣ до великои матеріяльнои, промысловои, а посередно и умысловои потуги. Льво̂въ бувъ у купецкихъ звязкахъ зъ далекими землями сходу и заходу, мавъ черезъ Волощину, по̂двластну Коронѣ польско̂й, во̂дкрыту доро́гу на схо̂дъ и до Чорного моря, користавъ съ привилеѣвъ, що выєднали королѣ Польски̂ у Турецкихъ султано̂въ для всѣхъ мешканцѣвъ и Земель давнои Рѣчи посполитои, на останку выєднавъ собѣ во̂дъ Волоскихъ воєводо̂въ мытови̂ во̂льности и по̂льги та призво̂лъ утримувати въ Сучавѣ велику купецку господу и т. и. Тымъ способомъ загорнувъ Льво̂въ черезъ своихъ промысловыхъ та поворотливыхъ чужоземцѣвъ, именно Нѣмцѣвъ та Во̂рменъ, все купецтво и бувъ посередникомъ въ перевозѣ товаро̂въ на велики̂ розмѣры зъ далекихъ сторонъ сходу до во̂ддаленыхъ мѣстъ заходу.
Зо̂ Львова спроваджували до Волощины задля продажи гуртовнои выробы промысловцѣвъ нѣмецкихъ: косы, ножѣ, плуги, поясы, сукно, полотно, а зъ Волощины провадили до Львова худобу, конѣ, во̂вцѣ, вивѣрки, шко̂ры, зъ Семиграду
