жихъ мовъ и заводивъ школы, де учителювали черцѣ зъ монастырѣвъ; школы вдовольнилися коштомъ монастырѣвъ. Сынъ єго Володимиръ бувъ самый нѣкчемный чоловѣкъ зо всёго роду Ростиславовичѣвъ: легкодушный, недбалый, розпустный, во̂нъ швидко выкликавъ до себе загальну неприхильно̂сть. Єго выгнали за те, що живъ зъ жѣнкою якогось попа. По̂сля Володимира въ Галичѣ стыкаються змаганя двохъ державъ Угорщины и князѣвства Володимирско-Волыньского и исторія Галича набирається иншого вже характеру.
Того часу на далеко̂й по̂вночи выникає нове князѣвство и незвычайно скоро розвиває свою силу. Се князѣвство склалося за Володимира Мономаха, а вже за сына єго Юрія показало себе значно. Мономахо̂въ внукъ Андрѣй не схотѣвъ вже перебувати въ Кієвѣ, а перебрався до ново-збудованого Володимира Клязменьского и во̂дси орудує Кієвомъ. Такимъ побытомъ стародавна столиця Руси, замѣсть прежнёго верховодства, стає по̂дручнымъ мѣстомъ и Володимирскій князь надає ѣй князѣвъ. Черезъ се теперъ стало небезпечнымъ прямованє по̂дгорнути Кієвъ; бо за Кієвъ вступався Володимирскій князь; володѣти Кієвомъ зъ волѣ сего князя здавалося приниженємъ тымъ князямъ, що мали въ своихъ рукахъ добри̂ засоби. Отъ Галичь и зъявлявся такимъ мѣстомъ, що спромоглося бъ выступити замѣсть Кієва. Тымъ то князѣ ро̂жныхъ родо̂въ залишивши Кієвъ, звертають увагу на Галичь: на самъ передъ бачимо въ Галичѣ Мономаховичѣвъ, въ слѣдъ нихъ Ольговичѣвъ а пото̂мъ зновъ Мономаховичѣвъ. Захо̂дни̂ сусѣды Галича и собѣ поглядають на него. Поляки заходжуються зновъ привернути до Польщи побереже Сяну; Угорски̂ королѣ, кревняки Галицкихъ князѣвъ, втручаються въ ихъ справы, запомагаючи, то сему, то тому и голублять власни̂ користни̂ гадки на Галичину. Такимъ чиномъ за Галичь, ажь до самого 1249 р., змагалися Руски̂ князѣ то мѣжь собою, то съ Поляками або Уграми. Останнимъ на руку було прямованє Галицкихъ бояръ, котри̂ пильнували завести таки̂ во̂дносины съ княземъ, що бъ обмежовувати єго власть. Черезъ се доволѣ часто перемѣнялися князѣ. Мѣжь боярами завелися партіи; одна тягла за того князя, друга за другого; яка пересилювала, та и ставила свого князя. Сей смутный часъ стоявъ такъ довго въ Галичинѣ черезъ те, що бояре тодѣ ще не зложили во̂друбного замкненого
