городу р. 1453 и го́рода Кафы Турками р. 1475 скрѣпляє Льво̂въ свои твердинѣ, будує нови̂ башты, або розширює давнѣйше збудовани̂. То жь и не диво, що при сѣй бережливости та бачности своихъ мешканцѣвъ, при дбалости громадскихъ мѣскихъ урядо̂въ, именно такъ званыхъ консулѣвъ, людей розумныхъ, найбо̂льшь Нѣмцѣвъ, рознеслася далеко и широко въ краю и поза границѣ слава про богацтва и чесноту мѣщанъ того го́рода, про безпечно̂сть и певно̂сть, якои уживали особы и майно въ добре укрѣпленому го́родѣ при солідарности мешканцѣвъ. Тому-то мешканцѣ Царгорода по̂сля упадку того мѣста въ руки Турко̂въ глядѣли тутъ захисту та за даною порукою тутъ лишалися. Тому купцѣ зъ сихъ двохъ краѣвъ, Бесарабіи та Волощины, задля доро̂гъ конечныхъ орієнтальному купецтву, поселяються у Львовѣ та будують на мѣско̂й територіи свои господы. Тому-то за частыхъ нападо̂въ татарскихъ багато народу сельского гурмою збѣгалося до Львова, шукаючи тутъ захисту. Мабуть Льво̂въ дававъ имъ красщу поруку безпечного захисту, якъ инши̂ мѣста краєви̂ або замки, куда по̂дчась нападо̂въ Татаръ утѣкала найбо̂льше шляхта, або такожь въ луги, лѣсы, печеры, куда селяне звычайно втѣкали передъ надходячимъ ворогомъ.
Може наслѣдкомъ сихъ купецкихъ звязко̂въ та заможности Льво̂въ приро̂внювали тодѣ до буйнои оазы середъ степу, такъ бувъ двигнувся понадъ инши̂ мѣста въ краю та понадъ оселѣ въ загалѣ, бо скуплявъ у себе весь оборотъ грошевый. Такъ и въ стратегічному взглядѣ ро̂внявся найсильнѣйшимъ, нездобутымъ твердинямъ Европейскимъ; бо коли по̂дчась нападо̂въ безлѣку ворого̂въ, Волохо̂въ, Татаръ и Турко̂въ на край р. 1498, згорѣли майже всѣ мѣста и мѣсточка Рускихъ Земель, самъ Льво̂въ во̂дперъ усяки̂ на́пори ворого̂въ такъ, що вони, во̂дступивши во̂дъ мѣста попо̂дпалювали передмѣстя и такъ заспокоили сво̂й гнѣвъ и дике чутє по̂мсты ще хижѣйшимъ способомъ у сумѣжно̂й околицѣ.
Черезъ наданє до̂бръ земскихъ зъ властею та судо̂вництвомъ утворилися два станы — кметя залежного и свобо̂дного, що користувався всякими правами обывательскими шляхтича. Наданємъ права тевтоньского або волоского оселямъ, злагоджено во̂дносины мѣжь по̂дданымъ а паномъ, однако жь про те зновъ земля и власть перейшла на во̂йто̂въ и особы моральни̂.
