Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/51

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 43 —

ему, а самъ хотяше всю землю одержати, свадившеся сами и пріѣхаша съ великою гордынею, ѣдучю Доброславу во одиной сорочьцѣ, гордящу, ни на землю смотрящу. Галичаномъ же текущимъ у стремени его, Данилови же видящу и Василькови гордость его, большую вражду нань воздвигнуста. Доброславу же и Григорью, обоимъ ловящимъ на ся, слышавъ же Данило рѣчи ихъ, яко полны суть льсти, и не хотять по волѣ его ходити и власть его иному предати, сомысливъ же со братомъ, по нужи, не видя беззаконія ихъ и повелѣ его изоимати“.

Здається сего досить, що бъ выяснити во̂дносины бояръ до князѣвъ; самовольство бояръ и стиснуте становище князѣвъ выразно видко зъ наведеныхъ лѣтописныхъ сло̂въ. Особливо выразне оповѣданє про замѣри звести зъ свѣта Данила. Князь переловивъ баламуто̂въ и простивъ ихъ; небавомъ по̂сля сего оденъ съ тыхъ баламуто̂въ зно̂въ ображає князя, брызнувши виномъ мѣжь очи князеви; князь и сей разъ не покаравъ єго. Одначе бувало, що й князѣ тратили терпеливо̂сть и тодѣ вже пріймалися за кро̂вави̂ кары. Кадлубокъ свѣдчить, що Романъ замѣрився було звести всѣхъ бояръ зъ нащадкомъ и нѣвечивъ ихъ, якъ то̂лько мо̂гъ. Такъ само чинили и Игоревичѣ, про нихъ лѣтопись повѣдає: „Въ лѣто 6716 (1208) „совѣтъ же сътвориша Игоревичи на бояре Галичьскыи да избьють и по прилучаю избіени быша; и убіенъ же бысть Юрій Витановичь, Илья Щепановичь, иніи великіи бояре; убьено же бысть ихъ числомъ 500, а иніи разбѣгошася“. Вѣдаємо, чимъ во̂домстили бояре за отсе душегубство. Князѣ Руриковичѣ погибли на шибеницѣ, а на Галицкому тронѣ сѣвъ бояринъ. Коли жь нагадаємо собѣ про ти̂ несчисленни̂ баламутства, що коили бояре и проти Романовичѣвъ и проти Угорскихъ королѣвъ, и проти Игоревичѣвъ и иншихъ, то помѣтимо, що такого не бувало въ жадному Рускому князѣвствѣ. Вѣдаємо, що похожи̂ во̂дносины були и въ Угорщинѣ и въ Польщѣ, вѣдаємо, що Галичина разъ-у-разъ перебувала въ звязку або зъ Угорщиною, або съ Польщею — черезъ се мимоволѣ приходить на думку, що Галицки бояре пильнували своєю дѣяльностю походити на бояръ Угорскихъ и Польскихъ. Одначе самымъ то̂лько отсимъ вплывомъ ще не можна выяснити исторію Галичины; треба ще вызначити, черезъ що отсей вплывъ мавъ таку вагу и чому нимъ такъ перейнялися Галичане? чому сей вплывъ не зустрѣвъ въ Гали-