Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/57

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 49 —

нимъ начальникъ мѣста. Лѣтопись називає сихъ начальнико̂въ держателями мѣстъ. Але були и таки̂ мѣста, де заступникомъ княжои власти бувъ лишень самъ тіунъ.

Въ мѣстахъ Галичины сидѣли люде ро̂жныхъ національностей; кро̂мъ Русино̂въ, котрыхъ, видима рѣчь, була бо̂льшо̂сть, були Поляки, Нѣмцѣ, Жиды, Татаре, Во̂рмене и инши̂. Запевно, що Поляки зъ давныхъ давенъ жили по Галичинѣ, бо само сусѣдство съ Польщею того вымагало. Нѣмцѣвъ закликали яко добрыхъ ремѣснико̂въ и тямущихъ крамаро̂въ. Лѣтопись повѣдає, що року 1235 въ Галичѣ були одни̂ ворота, звалися Нѣмецки̂. Се свѣдчить, що Нѣмцѣ перебували въ Галичѣ ще ранѣйше. Въ оповѣданю про збудованє Холма лѣтописець каже, що Данило: „Нача призывати прихожаѣ Нѣмцы и Русь“. Болеславъ Мазовецкій навѣвъ за собою багато чужинцѣвъ въ Галичину: дво̂рня єго була съ Поляко̂въ и Нѣмцѣвъ. Ще бо̂льше поселилося ихъ у Львовѣ за Казимира року 1340. Одна рукопись XVII. в. (Topografia civitatis Leopolis a Joane Alnpech, consule civitatis Leopoliensis) повѣдає, що Казимиръ, добувши Льво̂въ, во̂ддавъ єго вартувати сторожѣ зъ Нѣмцѣвъ; а Зиморовичь въ своєму „Triplex Leopolis“ додає, що тыхъ вартовыхъ було 1200 чоловѣка. Отсимъ захожимъ Галичина своєю природою и замо̂жностею такъ подобалася, що вони на вѣки лишилися у Львовѣ. Вже за Казимира вони добули собѣ ро̂жни̂ привилеѣ, збудували собѣ першу латиньску церкву въ имя Богородицѣ. Вони жь ото и перекрутили Льво̂въ на Лємбергъ.

Съ часу Казимира Нѣмцѣ у Львовѣ беруть значну постать яко володарѣ земель и богатырѣ-крамарѣ. Трохи-потрохи вони загарбали до своихъ рукъ усе крамарство. Навѣть князь Волыньскій Дмитро Любартъ, выдаючи до Львовянъ універзалъ про деяки̂ купецки̂ справы, выдавъ єго на нѣмецко̂й мовѣ. Отакъ въ друго̂й половинѣ XIV. вѣку нѣмецка народно̂сть набула собѣ великои ваги и вплыву въ Галичинѣ, особливо жь у Львовѣ.

Про Жидо̂въ мало звѣстокъ. Вѣдаємо, що въ Кієвѣ вони перебували зъ давныхъ давенъ; то вже жь не безъ того, що бъ не було ихъ и въ Галичинѣ. Але вѣдомый Жидъ-подорожный Веняминъ Тудельскій († 1172) не згадує нѣ словомъ про жидо̂вски̂ школы въ Галичинѣ. Значить, въ XII. вѣку ихъ ще тамъ не було; коли такъ, то можна погодитися зъ звѣсткою