Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/67

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ГАЛИЦКІЙ КНЯЗЬ ДАНИЛО
(Монографія Миколы Дашкевича).

I.
РЕФОРМА ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ РУСИ ЗА КН. ДАНИЛА.

На останку XII. в. помѣжь деякихъ поступовыхъ украиньско-рускихъ людей выникала вже свѣдомо̂сть потребы лѣпшого устрою и мо̂цнѣйшого ладу, нѣ жь той, якій панувавъ тодѣ на Украинѣ-Руси. Авторъ „Слова о Полку Игоревѣ“ такими словами высказує про незгоду по Земляхъ Рускихъ: „Убуди же жирня времена. Усобица княземъ на поганыя погибе, рекоста бо братъ брату: се моє, а то моє же и начаша князи про малоє се великоє млъвити, а сами на себѣ крамолу ковати, а поганіи съ всѣхъ странъ прихождаху съ побѣдами на Землю Рускую. О, стонати Руской Земли, помянувше пръвую годину и пръвыхъ князей“.

Мабуть така свѣдомо̂сть чимало запомагала съ початку XIII. в. Волыньскому князеви Романови Мстиславовичу, Даниловому батькови, выробити за недовгій часъ съ по̂вденно-захо̂днои Руси одно страшне для сусѣдъ князѣвство.

Здавалося, що для Украины-Руси займається зоря щасливои будущины и не марно лѣтопись ко̂лька разо̂въ зъ великою шанобою згадує про князя Романа, а наро̂дъ и за 80 лѣтъ по̂сля смерти сего князя добре памятувавъ про него. Але жь заведеный Романомъ новый ладъ держався силою єго индивідуальности и вымагавъ, що бъ єго довго ще по̂ддержувавъ або самъ Романъ, або хто иншій, такои якъ во̂нъ вдачи, чоловѣкъ. На лихо Романъ незабаромъ вмеръ: наступникомъ єму лишився сынъ єго Данило — малолѣтокъ, по̂дъ опѣкою матери. Княгиня-Данилиха не здолѣла справитися съ тыми перешкодами, яки̂ небавомъ повстали проти неи, черезъ що Романова будо̂вля повалилася слѣдомъ за тымъ, якъ самъ будо̂вничій полягъ