Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/73

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 65 —

Зъ во̂дки жь набиралися бояре? Князѣ часто терпіли ихъ по неволѣ, бо майже що ступень бачили во̂дъ нихъ непоко̂рливо̂сть, нехтованє и наругу. У во̂дносинахъ бояръ до иншихъ мешканцѣвъ краю бачимо, що бояре выступають тамъ всюда, де вся Земля повинна була рѣшати яку справу. Де-не-де по лѣтописяхъ згадують про наро̂дъ, яко дѣяльну силу; народъ подає тодѣ сво̂й голосъ, коли нема на видо̂внѣ бояръ. Бояре вели політику трохи чи не все на переко̂ръ народному добробытови. Съ часу смерти Ярослава Осмомысла, особливо же по̂сля смерти Романа, бояре були причиною баламутства та ворохобнѣ въ краю, вони наводили чужинцѣвъ и траплялося, що чужинцѣ навѣть замѣрялися на народне сумлѣнє. Такъ сами̂ бояре не вельми звертали увагу на наро̂дъ. По̂сля татарского нападу „Доброславъ вокняжилъ ся бъ и Судьичь, поповъ внукъ, и грабяше всю землю и въшедъ во Бакоту все Понизье прия… Григорій же Васильевичь себѣ горнуюстрану Перемышльскую мысляше одержати, и бысть мятежь великъ въ землѣ и грабежь отъ нихъ“. Наро̂дъ бачимо въ тяжкому становищи; ось якій образець подає лѣтопись: „приѣхаша съ великою гординею, ѣдучю Доброславу въ одиной сорочцѣ, гордящю, ни на землю смотрящю, Галичаномъ же текущимъ у стремени єго“. По̂сля сего не можна гадати, що бъ Галицки̂ бояре выходили зъ народу. Ми думаємо, що боярске званє переходило зъ роду въ ро̂дъ людей, що стали боярами за Ярослава; вони здобули собѣ такои ваги и силы, що вплывъ ихъ не мо̂гъ вже зникнути и переходивъ во̂дъ батька до сына. Доказъ сего вбачаємо и въ Галицко-Волыньско̂й лѣтописи, по̂дъ р. 1208. Бояринъ Володиславъ по̂дъ Перемышлемъ обертається, вже жь не до громады, а до бояръ, съ такими словами: „Братье! почто смущаєтеся? не сни ли избиша отци ваша и братью вашю, а инѣи имѣниє ваше разграбиша, и дщери ваша даша за рабы ваша, а отьчьствии вашими владѣша инии пришелци? то за тѣхъ ли хочете душю свою положити?“ Зъ во̂дсѣль знати, що батьки и браты тыхъ бояръ були такъ само боярами и въ нихъ були батько̂вщины, а батько̂вщины захопили бояре приведени̂ Игоревичами. Можна здыбати въ лѣтописи и инши̂ доказы нашои думки. Що значать слова бояръ: „Не хочемъ кланятися попадьи“. Звернѣмъ ще увагу й на те, що мѣжь боярами згадуються цѣли̂ роды: Молибоговичѣ и Володрисы, Абрузовичѣ.