Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/75

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 67 —

Хочь и траплялося, що проти Даниловыхъ ворого̂въ бояре йшли за одно зъ нимъ, то й тодѣ вони були зрадниками и водрѣкалися во̂дъ него, скоро то̂лько спостерегали, що во̂нъ програє справу.

Повна неприхильно̂сть бояръ до Данила и прямованє ихъ шкодити єму, що бъ во̂нъ не затвердився въ Галичѣ — се рѣчь за надто видима. Та зъ якои причины выникали таки во̂дносины? Може зъ Даниловыхъ вчинко̂въ проти бояръ? Але жь, князь Данило зносився зъ боярами такъ само, якъ зносилися зъ ними и прелесни̂ князѣ. Мы собѣ гадаємо навѣть, що наврядъ хто съ князѣвъ давнои Руси поводився такъ гуманно зъ своими сталыми ворогами. Гуманно̂сть Даниловои вдачи яскраво во̂дро̂жняє єго во̂дъ єго батька. Додамо, що волыньски̂ бояре горячо стояли за Данила; галицки̂ бояре не вдовольнялись тымъ, чимъ бы вдовольнились бояре иншихъ Рускихъ Земель, отъ въ сему жь то и вся сила! Змаганє ихъ проти Данила вже було звязане зъ особливыми прямованями ихъ, а прямованя выходили съ тихъ особливыхъ обставинъ, въ якихъ бояре перебували въ своѣй землѣ, воно було протягомъ тои боротьбы, що велася трійцять вже лѣтъ.

Придбавши собѣ вагу и силу, галицки̂ бояре пильнували, що бъ не стратити ихъ и сво̂й особистый добробытъ становили на першому мѣсци, не гадаючи про интересы народу ! Отъ чимъ вызначалися усѣ вчинки бояръ во̂дъ часу Ярослава Осмомысла.

Ще доки не вымеръ ро̂дъ Ростиславовичѣвъ, бояре готови̂ були и навѣть бажали триматися переважно сего роду. По̂сля смерти Ярослава бояре вигнали єго сина Олега, а за князя взяли собѣ Олегового брата. Згодя Романъ намовивъ ихъ и на сего и сей мусѣвъ втѣкати, коли жь и Романа примусили во̂дректися во̂дъ Галича и поступитися нимъ Уграмъ, бояре зновъ обернулися до свого князѣвского роду, и кликали Берладникового сына. Та й за Ростиславовичѣвъ бояре не геть то вважали на те, що звязокъ князѣвъ сего роду зъ Галичемъ бувъ вже освяченый передъ народомъ давниною и готови̂ були нехтувати народни̂ переказы, коли то̂лько не надобився имъ покликаный князь.

Якъ перевѣвся ро̂дъ Ростиславовичѣвъ, Галичь не мо̂гъ лишитись безъ князя, бо за того часу Земля безъ князя здава-