Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/78

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 70 —

бажавъ такъ, якъ князювали й инши̂ и якъ самъ во̂нъ князювавъ на Волынѣ. Свѣдомый власного достоиньства во̂нъ вымагавъ во̂дъ бояръ поко̂рливости: „Князь вашъ азъ єсмъ, мовивъ во̂нъ разъ до нихъ, повеления моєго не творите“. Орудуючи великими сусѣдными землями, Данило вважавъ за можливу рѣчь утримати такожь ладъ и въ Галичинѣ. На останку Данило бувъ такимъ же енергічнымъ якъ и батько єго.

Видима рѣчь, що боярамъ Данило выдавався страшнымъ и вони взялися жваво, що бъ позбутися єго.

Оть якъ мы собѣ вызначуємо во̂дносины бояръ до Данила.

Бо̂льшо̂сть сучасныхъ ученыхъ, якъ Костомаро̂въ, Бѣляєвъ, Смирно̂въ во̂дмѣнною, значною и выразною вдачею Галицкихъ бояръ — вважають неустанный подѣлъ на партіи, съ котрыхъ кожна становила и попирала свого кандидата и по думцѣ сихъ ученыхъ вчинки Галицкихъ бояръ не показують одностайности и во̂друбности стану, а на першому мѣсцѣ у кожнои партіи стояли приватни̂ интересы, кожна зъ нихъ силкувалася взяти гору надъ останними, черезъ те въ Галичинѣ велася боротьба то̂лько ро̂жныхъ боярскихъ партій.

Уважно оглядаючи увесь періодъ во̂дъ часу смерти Ярослава Осмомысла до часу, доки Данило запевне вже затвердився въ Галичинѣ, не можна не бачити, що такихъ подѣло̂въ майже не було и князѣвъ въ Галичѣ садовили або скидали и выганяли не во̂друбни̂ партіи, а всѣ бояре. Всѣ бояре брали участь въ перемѣнѣ князѣвъ по̂сля Романа. Дѣти єго не мали въ Галичѣ прихильнико̂въ и по́бѣгъ ихъ не бувъ наслѣдкомъ боротьбы партій. Коли бъ бояре дѣлилися на партіи, то для нихъ бувъ великій просторъ ставити своихъ кандидато̂въ, якъ Романовичѣвъ выперли зъ Галичины, одначе жь не видко, що бъ одна партія ставила свого князя, а друга иншого. На впаки! спершу за проводомъ Угорского короля вони покликали Ярослава Переяславского, а згодя, по̂сля загальнои нарады по̂слали по Игоревичѣвъ. Якъ осѣлися Игоревичѣ, то ко̂лька лѣтъ проти нихъ нѣхто не выступавъ. А вже жь коли бъ бояре волѣли иншого князя, то не зустрѣли бъ на те великои перепоны, бо Игоревичѣ сварилися помѣжь себе и оденъ выгнавъ другого. Далѣ й самого Романа выгнали Угры за по̂дмогою бояръ. Въ лѣтописяхъ прямо мовиться, що бояре чинили