Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/99

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 91 —

не зупинялися нападати оденъ на одного; то̂лько, що Руски̂ князѣ нападали на Литву не всѣ гуртомъ, а коженъ на власну руку, черезъ що вони й не страшни̂ були Литвѣ. Литовцѣ мало любувалися въ хлѣборобствѣ и черезъ те мало у нихъ було такого, що бъ прикрѣпляло ихъ до одного мѣсця. То̂лько князю Романови пощастило приборкати Литву.

Майже чи не що року Литовцѣ въ шко̂ряныхъ шапкахъ и въ такому жь самому убраню зазброєни̂ абы-якъ вибѣгали зъ своихъ гаѣвъ на шпаркихъ коняхъ и трублячи у сурмы, нападали на Русь, грабували усе, що попадеться, особливо рогатый товаръ; чого не можна було забрати, те палили и пильнували добути якъ мога бо̂льше бранцѣвъ. Ко̂лька чоловѣка бранцѣвъ вони во̂ддавали богамъ на жертву. Коли проти нихъ выступило руске во̂йско, вони починали битись, гукаючи ро̂жними голосами. Вже коли Литовцѣ не дались въ полонъ въ чистому полѣ на просторѣ, то даремна рѣчь було здоганяти ихъ; вони пускались въ росто̂чь по болоняхъ, озерахъ, ховались въ ярахъ, гаяхъ. У во̂дносинахъ до Украины-Руси Литовцѣ були те саме, чимъ по схо̂дно̂й межѣ були Половчане и те жь брали участь въ усобицяхъ Рускихъ князѣвъ.

Съ такою розбишацкою вдачею бачимо Литву и за часу князя Данила. Съ трехъ сумѣжнихъ зъ Даниловыми Землями Литовскихъ племенъ — Литва и Жмудъ инколи вмовлялись зъ Русинами, якъ се бачимо въ умовѣ зложено̂й 1219–1221. Отсеи умови не ломали доволѣ довго; тодѣ Литовцѣ були навѣть користными Данилови; вони своими нападами на Польщу примусили Лешка спинити свои̂ ворожи во̂дносины до Данила и помиритися зъ нимъ. Стрыйковскій каже, що Литва запомагала и Мстиславови въ походѣ єго на Галичину. Мабуть такъ, що близько коло часу татарского нападу умова стратила свою силу и мы помѣчаємо набѣги Литовцѣвъ на Русь. Одного разу вони билися бо̂ля Пересопницѣ, другого — бо̂ля Мельницѣ и Лековнѣ[1]. Пляно-Карпіні, котрый переѣздивъ черезъ Украину-Русь року 1246, повѣдає: „Въ дорозѣ ми разъ-у-разъ побоювалися нападу Литовцѣвъ, що часто набѣгали на Руски̂ Землѣ, а особливо на ти̂ мѣсцевости, якими довелося намъ подорожу-

  1. Мельниця, мѣсточко на Волинѣ, въ Луцкому повѣтѣ, на рѣцѣ Стоходѣ.