Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ковних співів; в наголовку більшої частини сих поезий стоять імена авторів, найчастїйше Давида. Йов, се величня поема, в якій автор виступає проти ідей про справедливе роздїленє щастя й нещастя між людьми по заслузї. Пісня Пісень, се піснї про коханя; Плач Єремії — елєґії на руїну Єрусалима; до них можна зблизити книгу Варуха, що має в собі ріжні релїґійні науки. Книги мудрости складають ся з Еклезіяста, книги Премудрости Ісуса сина Сірахового (Ecclesiastique) і книги Премудрости Соломона. Врештї можна зібрати до купи чотири книги: Рут, Естер, Товія і Юдіт, що оповідають про ріжних людий, надто жінок, як вони через свою побожність та відвагу виходили з найтруднїйших колїзий і навіть визволяли жидівський народ із розпучливих обставин.

Клясифікація, яку ми вказали, здаєть ся найвигіднїйша при розборі ріжних книг; вона не ломить принятих звичок і дає такі ґрупи, що їх легко обійняти поглядом. Почавши з історичних книг можна собі від разу знайти ґрунт, на якому має розвиватись історія лїтератури. Всеж ми спогадаємо тут дуже дотепну і багато в чо́му добру клясифікацію, приняту д. Райсом у його великій працї „La