Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ся часто в чотирьох або пятьох паралєльних, трохи відмінних списках, закони з'являють ся немов у кількох виданях із очевидними варіянтами (див. Пятикн.) Але нам здаєть ся, сього ще не досить, аби признати істнуванє в одному збірнику книжок зовсїм незалежного походженя, що виражають державні стани не тільки зовсїм ріжні, але, так сказати, супротивні між собою; ми рішучо виступаємо проти такого погляду. Як що традиция порішила, обороняючи єдність авторства в творі, очевидно складаному спілкою кількох письменників, то критичні школи погіршили свою чергу, розриваючи безоглядно книги так зв. Мойсеєві, і не признаючи що під довгостями, аномалїями, варіянтами, повторенями, яких богато в тих книгах, усе таки криєть ся міцна єдність думки й натхненя.

Раз ми досягли такий результат, раз ми прийшли до того, щоб уважати Пятикнижє й Іс. Навина, по вдатному вислову Ед. Райса, за книгу сьвятої історії й закону Ізраеля часів відбудуваня, то нам здаєть ся законним шукати, чи нема там яких уривків із творів писаних ранїйше вигнаня; але ми гадаємо, що через брак рішучих доказів треба бути надто обережним, визначаючи дати, що могли-б