Коли поставити питанє, маючи на метї властиву історию лїтератури: як приходить ся Біблїя до давної єврейської лїтератури? треба відповісти: Біблїя єсть збір книг, що зібрали жидівські теольоґи дохристиянських часів для релїґійної й моральної науки своїх сучасників, щоб дати їм приписи культу і громадського житя. Ми знаємо старо-єврейську лїтературу тілько по Біблїї, алеж Біблїя не єсть єврейська лїтература. Се єсть вибір із творів тої лїтератури, вибір, зроблений в певний час і для спеціяльної мети. Здумаймо собі, що кому небудь із сучасних нам людий доручено зложити для вжитку своїх земляків книгу для релїґійної потреби, для моральної науки і поради, користуючись для сього лїтературною продукциєю Франциї за остатнї віки. Та людина, що візьме на себе се завданє, почне з того, що відкине при переглядї все сьвітське, театральні твори, не-релїґійну поезию, полїтичну історию і т. и. Треба уявити собі, mutatis mutandis, що подібним способом робили свою працю учені жидівські і наслїдком тої працї утворив ся Біблїйний збір. Здумаймо собі, що вони могли мати біблїотеку зложену
