Сторінка:Моріс Верн. Біблїя або книги Старого Завіта. 1903.pdf/48

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

лїтів. Лїтературні продукциї, що складають Біблїю, можна подїлити на чотири періоди: 1) героічний період, що займає час від початків нациї, чи то завоюваня ханаанської країни, до Давидового завоюваня Єрусалиму; 2) пророчий період, що починаеть ся за Давида і кінчаєть ся в час халдейського завоюваня Юдиного царства; 3) церковний період, що йде від полону, чи Вавилонського вигнаня до повстаня Макавеїв; 4) період „книжників“ (scribes), остатнїй, що займає часи династиї гасмонейської і кінчаєть ся Титовим зруйнуванєм Єрусалиму (70 р. по І. Хр.). Героїчна епоха, се та, коли сталі встанови, потрібні для нациї осїлої і певної в собі, виробляють ся серед заметнї і невиразности первісних відносин поміж гуртами. Жадної довгої продукциї лїтературної, всього скілька співів, от як пісня Дебори та плач Давидів на смерть Саула та Йонатана, що дійшли до нас, як спогади блискучих подїй та надзвичайних справ; далї кілька скупих показів на релїґійні відправи та на громадські встанови, яких слїди можна бачити, не вважаючи на пізнїщі перерібки. Пророцька епоха, се епоха сталого державного устрою. Релїґійні думки доходять повного зросту і дають лїтературу, переняту пророчим духом. Скрізь