Сей великий дар фантазиї, що ми хвалили, породив іще одну дивно оріґінальну парість лїтературної композициї — роман, або моральне оповіданє, що розповідає долю якої родини, чи то долю народу, як от Рут і Товія або знов Естер і Юдит.
Ось картина жидівської лїтератури й її зросту, яку, здаєть ся нам, можна визначити при помочи Біблїї.
Ми не думаємо оцїнювати тут Біблїї з погляду доґматичного. Ріжні церкви — юдейська й християнська в своїх ріжних відмінах — уважають її за книгу натхнену (inspiré), себ то за таку книгу, де божа сила зібрала всї накази про доктріну й поводженє, про те, як людина мусить вірити й робити. Ми-ж, тримаючись тут тільки чисто історичного погляду, мусимо признати, що релїґійна і моральна вартість Біблїї єсть непорівняна, бо ся книга, появлена на ґрунтї малої юдейської країни, у народу без великої полїтичної ваги, написана за 20 або 22 ст. тому назад, мовою невідомою західним народам, ся книга покорила всю Европу в перекладах на мову перш усього грецьку, потім
