латинську, потім нїмецьку, анґлїйську, французьку, і вона затримала завойоване при собі, зоставшись сьвятою книгою для всїх народів, що йдуть на чолї цівілїзациї. Ось фактична проба релїґійної і моральної вартости Біблїї. Жидівські учені потрафили дати ідеям всевлади і справедливости божої, прінціпам особистого, родинного й громадського щастя таку здатну форму, що вона за вісїмнацять столїть не втратила свого впливу. Навряд чи треба додавати, що ся вартість жадним способом не залежить від тих дат, які визначені для складаня чи то укінченого збірника, чи то окремих книг; чи Пятикнижє або Пророки будуть твором XIV, XIII ст., чи тільки III ст. до Хр., від сього не вменшить ся значінє поданої в них моральної науки.
Дуже цїкаво порівняти релїґійну вартість Біблїї з вартістю иньших подібних утворів. В наш вік люди робили собі в сїй справі чималі ілюзиї підчас великих відкрить в Індії та Персиї. Сподївано було знайти далеко богатші релїґійні лїтератури, більше згідні з духом „арійських“ наций. Сї фантазиї минули. Всї порівнаня Біблїї з релїґійними писанями Індиї, Персиї, Китая, Єгипта, Ісляму вийшли на користь Біблїї. Вона надто добра тим,
