незадовго до християнства вони були переписані квадратовими лїтерами, що звуть ся вавилонськими, і так вони й досї зостались.
Що до біблїйного стилю, то ми тут обмежимось що найпотрібнїйшими увагами. Єврейська мова, при всїй простотї її складнї, надаєть ся з надзвичайною легкістю до вираженя найріжнороднїйших ідей і почувань, і се було великою пересадою, коли її уважали за негідну до вираженя фільософічних ідей. Се мова з міцного й блискучого металю, по виразности й силї її можна рівняти до латинської. — Тут не місце входити в питаня, до якого ступня на основі лїнґвістичних відмін ріжних книг можна визначити їх дату і походженє сих книг. Сього крітерія надуживано занадто і вже доказано, що основи ті були не досить поважні. При тому було показано, що там, де здавалось, були архаїзми, уважнійше око мусїло допустити неольогізм, наслїдок поступової арамаізациї мови. Певно, як би тілько можна було по яких вказівках узятих із самих книг, — а вже ми бачили, при яких непевних здобутках ми зостались у сій справі, — розкласти їх на кілька столїть, то можна би спробувати зложити главу історії єврейської мови, порівнюючи їх стиль; алеж тепер сього не можна зробити.
