10
ЖИТЄ ІСУСА
вати ся. Та початок сеї революції, се факт історичний, що відбув ся в часї пановання Августа і Тіберія.[1] В ту пору жила людина висока душею, що своїм сьмілим починаннєм і любовю, яку зуміла розбудити, витворила основу і поклала вихідну точку будущої віри людства”.
Погляньмо-ж, які матеріяли має в руках історик, щоби змалювати докладно особу Ісуса Назаретянина, основника христіянської релїґії?
В першім рядї треба би пошукати жерел поганських, та їх майже зовсїм не маємо. Всего на всего є у Таціта[2] згадка, що початок христіянства відносить ся до якогось Христа, що був покараний смертю за пановання Тіберія на розказ прокуратора Понтського Пилата, т. є. між роками 26 а 36 христіянської ери, майже три чверти столїтя перед часом, коли Та-
- ↑ Римський цїсар (“імператор”) Авґуст панував в роках 31 перед Христовим різдвом і 14 лїт після (разом лїт 45). Умер в 76-ім роцї житя. Сенат велїв віддавати йому божеську честь й ставити в його память сьвятинї. Годилось се вповнї з староримським “культом духів померших”. Убожествленнє Ісуса і инших “сьвятих” христіянської церкви має тут свій початок.
Цїсар Тіберій панував від року 14 до 37. За пановання того цїсаря покарано Ісуса смертию на шибеници, чи там на так званім “хрестї”.
- ↑ Таціт, — славний римський історик, жив між 54 а 117 р. після Христового різдва. З Тацітових творів найславнїйша його “Ґерманїя”, т. є. опис старинної Ґерманїї, і “Анналєс”, або римська лїтопись. В пятнайцятій книзї сього останнього твору (уступ 44) згадав Таціт про переслїдування Христіян за часів пановання цїсаря Нерона, і при тій нагодї висловив ся про Христа так:
“Ergo abolendo rumori Nero subdidit reos, et quaesitissimis poenis adfecit, quos per flagitia invisos, vulgos Christianos adpellabat. Auctor nominis eius Christus, Tiberio imperitante, per procuratorem Pontium Pilatum supplitio adfectus erat”.
