имъ на зустрѣчь, а теперь нѣ, замѣсть гетьмана зустрѣвъ ихъ єго карликъ Лучка и промовивъ: „Панъ гетьманъ по̂шовъ до церкви, генъ тамъ по̂дъ горою. Воєвода догадався, що тутъ щось недоладу и звелѣвъ свому слузѣ довѣдатися, чи справдѣ гетьманъ въ церквѣ? Слуга, вернувшися съ церкви, донѣсъ, що гетьмана тамъ нема. Тодѣ воєвода по̂шовъ самъ до церкви, а єго полковники-Нѣмцѣ вернулися по домо̂вкамъ.
Трохи згодя до полковника Гульца прийшли сказати, що гетьманъ бажає побачитиси зъ нимъ и порозмовляти на самотѣ. Гульцъ по̂шовъ до гетьмана. Бруховецкій мовивъ до него: „Приѣхали до мене Запорожцѣ, кошовый и полковникъ Соха, та й товариства зъ ними чимало, та й кажуть вони до мене: Не подобається намъ, що въ нашихъ украиньскихъ мѣстахъ завелися царски̂ воєводы, та гноблять и ображають людей нашихъ. Я й самъ про се вѣдаю и писавъ вже про се до царя, але во̂дповѣди єго нема. Увесь наро̂дъ ремствує, колотиться. Вы, полковники, заберѣть свои полки та выбирайтеся во̂дсѣля. Такъ воно красше буде“.
Гульцъ во̂дповѣдавъ: „Изволь, пане-гетьмане, сказати про се воєводѣ и иншимъ моимъ товаришамъ“.
„Не хочу я посылати по воєводу, во̂дповѣвъ Бруховецкій и ставъ лаяти воєводу, а далѣ мовивъ: „Я отсе говорю вамъ то̂лько за тымъ, що менѣ васъ жаль. Коли жь вы не выберетеся зъ мѣста, то козаки усѣхъ васъ перебють“.
„Намъ не можна спротивлятися, мовивъ Гульцъ, коли велишь, мы выберемося, абы козаки не били насъ“.
Бруховецкій вставъ, перехрестився и промовивъ: „Отъ тобѣ хрестъ святый, що наши̂ козаки не займатимуть васъ, коли ваши̂ ратники выберуться во̂дсѣля поко̂рно и тихо“.
Полковникъ по̂шовъ до воєводы и переказавъ єму про все, що чувъ. Огаревъ позвавъ другого полковника Графа, та по̂дполковника рейтарского Готфрида Еренстра и зъ ними вдався до гетьмана.
Гетьманъ спершу не хотѣвъ пускати ихъ до себе, але вони домагалися, ажь поки таки не впустили ихъ до гетьмана. Бруховецкій промовивъ до нихъ: „Слухай, воєводо и вы полковники! наказую я вамъ, що бъ вы выбералися зъ мѣста. Чуєте! а коли не послухаєте, то, що бъ вы знали, козаки усѣхъ васъ перебють!“ и бо̂льше гетьманъ не ставъ зъ ними бала-
