панами-власниками. Багатьом, таким чином, дівчатам і хопцям повернув він волю. Тепер уже всі вони є дорослі. Одні провадять торговлю по далеких краях, інші осіли на землю в Юдеї, двойко тільки залишилося в Менохіма, бо прихилився він до них усією душею… вона та Йонатан…
Вимовивши це ім'я, вона раптом урвала. Добре знала, чому саме не можна згадувати його при чужих, і, злякавшися того, що вчинила, почала знову швидко-прудко розповідати за свого названого батька. Колись він був здоровий, сильний і часто навіть веселий. В його очах яснів спокій і поблажливість, його мова була лагідна та жартівлива. Але тепер усе є цілком інше. Бідний Менохім схуд та зігнувся, обличчя його зжовкло й вкрилося зморшками. голос йому часом жалісний, часом суворий, а погляд такий сумний та похмурий. Велика зайшла в ньому зміна, чорні думки посіли йому голову й гнів оселився в його серці. Гнівається тепер часто, докоряє, клене…
І очі їй також зайшлися слізьми. В гуртку людей, що зібрався в перестилю, слухано з увагою за Менохімові дії, що оповідала за них його прибрана дитина. І менш гордовитий і більш співчутливий робився Фаніїн погляд, зирнувши по єврейчиній голівці; з густочервоних Артемідорових уст зникав веселий усміх, Арія навіть зводила зжовклі, важкі вії, і її суворі очі запалювалися попід
