Сторінка:М. Григорович. Як Ірландія здобула собі волю (1924).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

чуття й допомогу инших католицьких держав, насамперед Еспанії, яка в тих часах уважала себе головною підпорою католицької віри в Європі.

Та не помогли чужі сили Україні, не помогли вони й Ірландії. Коли за цариці Єлисавети р. 1560 було постановлено з більшою енергією приступити до заведення протестанства в Ірландії, то це викликало нове повстання Ірландців. Ті з них, що втекли з краю й оселились у Франції та Еспанії, підтримували повстанців усіма силами. Тридцять років тревало повстання з перемінним успіхом. Перемагали то Англійці, то Ірландці. Кінець-кінцем Еспанія післала до Ірландії своє військо. Та англійський військовий провідник Маунтджой розбив 24 грудня 1601 р. Еспанців, і останні, рятуючи власне життя, опустили Ірландію.

Знов «Зелений Острів» опинився в повній владі Англії. Знов почались конфіскації ірландських земель, би це тоді вважалось найкращим способом приборкати чужий непокірний народ. Зрештою, й нині, по 300 роках, цей спосіб усе ще вважається найкращим, і московські большевики насилають на Україну кацапів-колоністів, а Польща в Східній Галичині та на Волині й Холмщині робить з українськими землями те саме, заселюючи їх колоністами-Мазурами.

Отже насамперед сконфісковано 500 тисяч моргів ірландської землі на користь англійських колоністів. Згодом, за короля Якова І. переведено дальші конфіскації. Забрану зе-