Сторінка:Назарук О. Роксоляна (1930).djvu/266

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Хозрев-беґ, намісник Сербії, командант задньої сторожі війська в сім поході: Перед брамою бурґу стояли добірні війська Румілії, а перед шкотською брамою в напрямі Деблінґу могутний баша мостарський. Весь простір дунайських вод стояв під наказами Кассіма, коменданта Стамбулу, що мав з собою вісім сот суден. І гомоніли від них широкі води Дунаю.

І стогнала земля і стогнали гори від тягару гармат і полків Сулеймана, що мов величезні дими оточили широким перстенем найбільшу христіянську кріпость над Дунаєм.

Турецькі „бігуни й палії" розбіглися загонами не тільки по околиці Відня, але й по Долішній і Горішній Австрії, та по цілій Стирії, сіючи скрізь знищення й пожежу. Жертвою їх упали чудові винниці Гайліґенштату і Деблінґ і Пенцінґ і Ґіттельдорф і замок Санкт Файт і Ліхтенштейн і Медлінґ іБерхтольсдорф і Брун і Енценсдорф і навіть сильно укріплений Баден і долішна часть Кльостернайбургу разом з величавим монастирем над Дунаєм і багато инших замків, осель і городів. Фуражуючі й реквіруючі війська Сулеймана доходили аж у прегарну долину Ізонца, вирізуючи до ноги залоги христіянські.

В дні коли Роксоляна приїхала в Сіммерінг, підпалив Кассім на її честь всі мости на Дунаю. І вони горіли довго в ніч. Тогож дня застановлено в обляженім Відні всі годинники на вежах святинь і публичних будинках.

Застановлено на знак, що нема міри часу для трудів і праць і жертви, нема для нікого, коли віра й держава знаходяться в смертельній небезпеці.

А двайцять третього дня місяця Мугаррем відкрила турецька артилерія вогонь на Відень, проти Кернтнертору, і била безнастанно цілу ніч аж до ранку. І всю ніч лив з неба дощ без уговку і не уставав ні на хвилинку.

Вже другого дня одержали Турки наказ, приготовити драбини до наступу, щоб вилізати на мури міста. Анатольські війська стягали з гір кругом Відня дерево і вязки хворосту, щоб заповнити рови. Втім через Соляну Браму вибігло нечайно вісім тисяч обляжених і впало на зади тим турецьким відділам, що здобували Кернтнертор. Але вони замість нічю вийшли з міста щойно ранком, бо спізнилися з випадом. І Турки убили 500 з них і сотника Гаґена Вольфа. А коли вони

263