За мезоліту далі зростала густота населення, кількість диких звірів зменшувалась, тому в господарстві більшу роль почали відігравати збиральництво та рибальство. Але й вони не змогли задовольнити всіх потреб в їжі. Це примусило стародавніх мисливців перейти від привласнювальних форм господарства (полювання, збиральництва і рибальства) до відтворювальних (землеробства і скотарства). Започаткувалося штучне розведення тварин. Але розвиток нових форм господарства припадає на наступну історичну епоху — неолітичну (VI–IV тисячоліття до н. е.).
Першими землеробами на території України були племена буго-дністровської неолітичної культури. Пам'ятки цієї культури виявлені і на правому березі Середнього Дністра (Перебиківці, Гордівці, Ломачинці). Помітніші сліди на території Північної Буковини залишили ранньоземлеробські неолітичні племена культури лінійно-стрічкової кераміки. Залишки їх поселень знайдені у селах Звинячині і Василеві на Дністрі та Новосілці і Коростуватій на Пруті.
Основним заняттям населення культури лінійно-стрічкової кераміки було напівкочове мотижне землеробство. Первісні землероби жили на одному місці доти, поки земля, якою вони користувалися, давала врожай, а в навколишніх лісах було досить диких тварин для полювання. Згодом вони переселялися на нове місце. Стародавні землероби вирощували пшеницю, ячмінь, просо, розводили корів, кіз, овець і свиней[1].
Місце племен культури лінійно-стрічкової кераміки у IV тисячолітті до н. е. на Буковині заступили землеробські племена відомої трипільської культури, яка охоплювала великі простори від Дніпра до Сірету і від Полісся до узбережжя Чорного моря.
На ранньому етапі розвитку трипільської культури появилися перші вироби з міді. Їх застосування дало початок новому історичному періодові, який дістав назву енеоліту або мідно-кам'яного віку. Найдавніші на території сучасної Чернівецької області мідні вироби виявлені на поселенні ранньотрипільської культури в урочищі Лука поблизу с. Бернове Кельменецького району. В розкопаних тут житлах-землянках разом з кам'яними і кістяними виробами знайдені мідні шила і намистини[2].
Розкопки ранньотрипільського поселення у Ленківцях Кельменецького району показали, що землю тоді обробляли кам'яними і кістяними мотиками, врожай збирали кістяними та дере-
