в'яними серпами з крем'яними вкладишами, зерно молотили вручну на кам'яних зернотерках. Ранні трипільці культивували основні злакові рослини (пшеницю, ячмінь, просо, бобові культури), застосовували озимі та ярові посіви. їхні стада складалися з великої і дрібної рогатої худоби, свиней. На етапі раннього трипілля були приручені майже всі сучасні види домашніх тварин.
Розквіт трипільської культури припадає на середній етап її розвитку (перша половина III тисячоліття до н. е.). Трипільці вперше почали застосовувати орні знаряддя праці (рало), використовуючи для цього тяглову силу тварин (биків і було приручено коня). Вони освоїли техніку лиття міді, добилися високої майстерності при спорудженні жител та в гончарстві. Трипільці будували великі глинобитні житла, то складалися з кількох приміщень, призначених для окремих сімей. Сім'ї, що жили в одному великому будинку, вели спільне господарство.
Відомою пам'яткою середнього трипілля є поселення Поливанів Яр поблизу с. Молодове Сокирянського району[1]. Воно розміщене на зручному щодо оборони мису, який з боку поля був укріплений оборонним ровом. Відкритий в Поливановому Яру рів є однією з найдавніших оборонних споруд на Україні. На поселенні Поливанів Яр вперше відкриті спеціалізовані майстерні по виробництву кам'яних знарядь. Влітку вони розташовувались під відкритим небом, а взимку — в напівземлянках, що стояли в центрі поселення. В них з кременю виготовляли сокири, долота, тесла, наконечники стріл і списів, ножі, пилочки, свердла тощо. Відкриттям цього спеціалізованого виробничого осередку засвідчено виділення общинного ремесла у трипільців. Але це ремесло ще не було товарним, хоч частина його виробів і призначалася для обміну. Вироби общинних ремісників надходили у громадське користування, а майстри за свою працю одержували продукти харчування з громадського запасу.
За рівнем економічного розвитку трипільці займали перше місце серед енеолітичних племен Східної Європи. Досить високого рівня досягли вони і в розвитку культури. Стіни жител і глиняний посуд трипільці розписували кольоровими візерунками. Багата колекція художньої кераміки знайдена на трипільському поселенні в с. Шипинцях Кіцманського району. Цікавими є зображення фантастичних тварин. На одній з посудин намальовані літаючі собаки, нижче від них схематично показані виоране поле і деревця.
У Берновому, Поливановому Яру, Магалі поблизу Чернівців та на інших трипільських поселеннях знайдено багато глиняних жіночих статуеток, часто прикрашених заглибленими лініями та ямками. При виготовленні цих фігурок у глину домішувало-
- ↑ Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена… с. 62 і наст.
