Сторінка:Нариси з історії Північної Буковини (1980).pdf/22

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

скла[1]. Склоробна майстерня датується III — IV ст. н. е., і вона є поки що єдиною серед старожитностей черняхівської культури.

Відокремлення ремесла від землеробства зумовило виникнення постійної внутрішньої торгівлі. Засобом грошового обміну на внутрішньому ринку були римські срібні (рідше мідні та золоті) монети, що потрапляли до черняхівців з римських провінцій у результаті обміну на хліб, худобу та інші товари. Римські монети виявлені на багатьох черняхівських поселеннях Чернівецької області. У Плоскій Путильського, Банилові Вижницького та Шипинцях Кіцманського районів знайдені скарби, в яких налічувалось по кілька сот срібних римських монет[2]. Частими знахідками на черняхівських селищах е уламки глиняних амфор, червонолакових посудин та інших предметів римського походження.

Черняхівська культура, як і інші археологічні культури цього часу, що сформувались на території поблизу кордонів Римської імперії, залишена етнічно неоднорідним населенням. B її формуванні поряд з іншими племенами брали участь і ранні слов'яни. Це підтверджується наявністю певних генетичних зв'язків між черняхівськими та типовими слов'янськими пам'ятками другої половини V — VII ст. Наприклад, на селищах Рогізна в Чернівцях та Рашків Хотинського району розкопані напівземлянкові житла, в яких поєднуються риси, характерні для черняхівської і слов'янської культур.

Під час гуннської навали наприкінці IV ст. почався занепад черняхівської культури. Занепадають ремесла, скорочуються торгово-грошові відносини, посилюється натуралізація господарства, припиняється ввіз товарів з античних міст. Відбуваються зміни у будівлі жител. Поступово зникають наземні глинобитні житла.

Основним типом житла стає напівземлянка з піччю-кам'янкою. До середини V ст. основні риси черняхівської культури втрачаються, і на її місці формується нова культура — слов'янська.

Синхронними з черняхівськими є пам'ятки культури карпатських курганів, що виступають в передгірських районах Чернівецької (у Глибоцькому, Сторожинецькому та Вижницькому районах), Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також у північно-східних районах Румунії, підгірських районах Польщі та в Словаччині.

Селища культури карпатських курганів (на території Чернівецької області вони виявлені в 115 пунктах) подібні до черня-

  1. Смішко М. Ю. Поселення III — IV ст. біля с. Комарів Чернівецької обл. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, вип. 3. К., 1964, с. 67 — 80.
  2. Кропоткин В. В. Клады римских монет на территории СССР. М., 1965, с. 32.