вецьке городище в долині Пруту) та літописний Василів (згадується з 1230 р.)[1].
Давні Чернівці почали свій розвиток з дерев'яно-земляної фортеці, збудованої галицькими князями в 60-х роках XII ст. Фортеця розташувалась на перехресті торговельних шляхів, і під її стінами осідали ремісники та торговці, утворивши міський посад. На території останнього розкопані залізоплавильні горни і костерізна майстерня, простежені сліди ювелірного та гончарного ремесла, знайдені інструменти ремісників (ковальські кліщі, долота, струг) та торговців (бронзова вага та металеві гирки). Стародавні Чернівці, подібно до інших міст Русі, складалися з трьох основних частин: дерев'яно-земляної фортеці, в якій жила військово-феодальна знать, укріпленого посаду, де зосереджувалась основна маса міського люду, та неукріплених селищ (Старі Ленківці, Совиця), в яких жили селяни, залежні від міської знаті.
З трьох основних частин складався і літописний Василів: дитинця, рештками якого е городище Замчище, міського посаду, де розкопані майстерні гончарів та фундаменти білокам'яного храму, і підгороддя, на території якого виявлені неукріплені селища, городище — феодальний замок та скельний монастир.
Розвиток Василева значною мірою залежав від торгівлі, що йшла по Дністру. Тут під захистом міських укріплень робили зупинки торгові каравани. Товари з кораблів перевантажувалась на сухопутний транспорт і навпаки.
У Василеві і давніх Чернівцях знайдено багато археологічних речей, пов'язаних з торгівлею. До них належать привезені в ці краї шиферні пряслиці (важки до веретен) з Волині і Києва, бронзові складані хрести-енколпіони з Києва, золототкана парча і білоглиняний полив'яний посуд з Візантії, браслети і персні, керамічна тара (амфори-корчаги) з південних міст, залізні та бронзові булави, церковне начиння (підсвічники, люстра-хорос) та інші речі, що потрапили на цю територію у результаті торговельних зв'язків.
Встановленню тісних економічних зв'язків північнобуковинських міст з іншими руськими торгово-ремісничими центрами сприяло те, що через територію краю проходили торговельні шляхи загальноруського значення. Важлива роль тут належала Дністровському водному шляху, який зв'язував Галицьку землю з містами Північного Причорномор'я. Ним перевозили дорогі візантійські тканини (шовк, парчу), перець, вино, угорське скло і мармур, чеське олово, фландрські сукна, коломийську сіль, рибу тощо[2].
