Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

садове и красніе дубрави, рѣки, стави, іезера запустѣліе, мхомъ, тростіемъ и непотребною лядиною зарослів. И не всуе Поляки жалѣючи утрати Украини оная тогобочнея, раемъ свѣта Полского въ своихъ унѣверсалахъ ея наричаху и провозглашаху; понеже оная, предъ войною Хмелницкого, бысть аки вторая земля обѣтованная, медомъ и млекомъ кипящая. Видѣхъ же къ тому, на рознихъ тамъ мѣстцахъ, много костей человѣческихъ, сухихъ и нагихъ, тилко небо покровъ себѣ имущихъ и рекохъ во умѣ — кто суть сія. Тѣхъ всѣхъ, еже рѣхъ, пустихъ и мертвихъ насмотрѣвшися, поболѣхъ сердцемъ и душею, яко красная и всякими благами прежде изобиловавшая земля и отчизна наша Украино-малоросійская во область пустинѣ Богомъ оставлена и населници ея, славніе предки наши, безвѣстни явишася. Аще же и вопрошахь о томъ многихъ людей стариннихъ, почто бысть тако, изъ якихъ причинь и чрезъ кого опустошися тая земля наша? — то не единогласно отвѣщеваху ми, еденъ тако, а другій инако; и немощно мнѣ было совершенно зъ ихъ не единогласнихъ повѣстей информоватися, о паденіи и запустѣніи оноя тогобочнія отчизни нашея. Ажъ приникнувши въ лѣтописная писанія Козацкая, довѣдалемся мало причинъ (якіе напредѣ, въ роздѣлѣ второмъ, суть виражени) запустѣнію тоя Украини: отъ книги зась Самоила Твардовского вѣршовой, Война Домова названной, въ Калѣшу року 1681 печатанной, и отъ книги гисторика Нѣмецкого Самуила Пуфендорфія, въ царствующемь великомъ градѣ Санктъ-Петербурхѣ, зъ Латинского на рускій язикъ переведенной и року 1718 випечатанной, и отъ діаріуша Самоила Зорки, секретара Хмелницкого (о которомъ напредѣ въ части первой, въ роздѣлѣ девятомъ, ширшей доложилося), получилемъ досконалшое о томъ запустѣніи Украинскомъ вѣденіе…» (Том перший, стор. 4–6). Далі Величко каже. А втім, побачивши я незгоду як поміж усних народніх переказів, так само і поміж літописних оповідань, зовсім не знав, хто з літописців отих правду каже, а хто ні. І ось тоді, бажаючи я попрацювати для твоєї користи, цікавий український читачу, вирішив скласти простою козацькою мовою історію про війну Хмельницького з поляками і про спустошення тогобічної України. І тому з книжки Твардовського, віршами складеної, проминувши панегірики, що тільки для самих учнів придатні, узяв тільки те, що торкалося справ військових; але віршовий склад Твардовського позмінювавши, я не переинчував одначе військових подій. А коли чого не ставало у Твардовського, те я додавав із Зорки й инших літописців і записок козацьких, а чого не було у Зорки, теє доповнював навпаки з Твардовського. Адже Пуфендорф, як історик, що до Вкраіни не належав, надто вже коротко написав про тую Хмельниччину. Твардовський, дарма що описав дванацятирічну війну домову польську, усе-ж із них описав допіру вісім років війни Хмельницького з поляками, коли приєднавсь Хмельницький до Москви, а инші чотири роки «провлеклися». Тимчасом тоді відбулися такі події, як смерть Хмельницького, гетьманування Виговського, зрада його, Гадяцька умова, недоля сьогобічної України за гетьманів Безпалого і Юрка Хмельницького, коли людність