ськими віршами (II, стор. 384–388), і вірші на смерть архім. Новгородсіверського Лежайського (III, 543), що зложив його приятель, мітрополіт київський Варлам Ясинський; вірші ці починаються так:
«Се Михаилъ Лежайскій лежитъ плоть зложивій,
Архимандритъ Сѣверска Новгородка бывый».
Цікавішого вірша присвячено гетьманові Самойловичеві з приводу того, що його було скинуто з гетьманування. Цю сатиричну віршу зложив зараз-таки, як Самойловича було скинуто з гетьманування, «еденъ нѣкто зъ ближнихъ его подручнихъ» (III, стор. 15–17). Вона починається так:
«Эй, Иване, поповичу Гетмане!
Чому ти такъ пустивъ себе во недбаньне?
Ой бувъ еси зпершу добримъ всѣмъ паномъ,
Потомъ еси зосталъ гордимъ всѣмъ станомъ!
Принявся есь цѣлодушне гетмановати,
Жеби твоимъ и потомкамъ въ томъ стати.
Неуважавъ давной въ войску волности,
И всѣмъ станомъ належитой годности.
Себе тилко почиталесь такъ быти,
Же твой рожай зъ давнихъ давенъ сталъ жити.
Забувъ еси, же тя зъ любви избрано,
И старшимъ себѣ паномъ названо»…
Величко від себе додає до цих віршів таку цікаву примітку: «Якія рѣчи аще и негладко суть зложени, обаче ясно въ нихъ показуется якого нраву былъ Самойловичъ, и для чого на него старшина и значное товариство войсковое вознегодовали, и отъ уряду гетманского низложити потщалися (III, стор. 17). Наводить Величко і вірш про те, як плакала у Іллінському манастирі ікона Божої Матери (II, стор. 24–25). Він знав і літературні твори Московської держави, коли в них було що-небудь до історії України. Він оповідає про те, що року 1696 московський патріярх надіслав гетьманові через коректора друкарського єромонаха Каріона Істоміна книжку, перекладену з ново-грецької мови — катехізис і при ній грамоту. Каріон оцей привіз ще й од себе букваря або граматку для дітей, де грецькі і слов'янські літери було визначено людськими обличчями й постатями (III, стор. 415–417).
Але найцікавіша та сатирична пісня або, як каже Величко, дума, що зложив її львівський єпіскоп Йосип Шумлянський на гетьмана Самойловича. Ось її текст:
|
«Послухайте, послухайте що есть живо. |
