Козацькі літописи. Перше видання літопису Самовидця. Друге видання Київської Тимчасової Комісії. Де написано літописа. Перша й друга частина літопису. Становище автора в суспільстві та його світогляд. Значіння й оцінка літопису. Уривки з літопису.
Козацькі літописи з'явились саме тоді, коли козаччина в державному, національному, релігійному та й соціяльному життю вкраїнського народу поважну почала відогравати ролю. Це був XVII в., доба найяскравіша в історії України, ба й в історії самої-таки козаччини. «Це була, — каже О. І. Левицький, — бурхлива, тривожна, але й блискуча доба, коли всі живі суспільні сили українського народу, закликані на рішучу боротьбу за саме його існування, досягли найвищого напруження і нарешті утворили той величезний, політичний і суспільний вибух, що пам'ять про нього звязана з ім'ям Богдана Хмельницького. Такі часи, певна річ, викликають у всякому суспільстві напружену літературну діяльність. Тож тим більше треба було сподіватись цього на Україні, де релігійна боротьба, що її викликала Унія року 1596, ще до початку повстання Б. Хмельницького, багатющу релігійно-полемічну літературу утворила. А швидка зміна подій у політичному й релігійному житті України за Хмельниччини своєю чергою мусіла збагатити історичні твори українського письменства. Так воно справді й було. Ті, що стояли ближче од нас до свого віку (як, наприклад, історики-письменники XVIII ст. Граб'янка, Величко, Лукомський та инші) згадують про цілу низку відомих їм історичних творів XVII ст., як от церковні і світські літописи, козацькі «кронічки», різні «діяріуші», то-що»… …«Окрім літописів і мемуарів, у тому-ж таки XVII ст. з'явилася ціла низка дрібних історично-поетичних творів, що їх уламки збереглися в літописах Величка й Граб'янки. З уламків оцих знати, що тоді кожнісінька видатна подія надихала того чи иншого українського піїту на оспівування її віршами»… «Тале-ж ба, з творів оцих дотепер так що й нічого не залишилося. Допіру декотрі геть аж до наших часів доховалися, що правда, небагато-ж їх. Коли-б не уламки з них, що їх зберіг Величко та инші, ми, либонь, і не знали були-б про їхнє існування. І літописи тогочасні не всі доховалися до наших часів»…
На першому місці серед цих козацьких літописів треба поставити «Літопис Самовидця». Списки цього літопису були в аматорів української старовини в Київі і в Харкові, як свідчить про це М. О. Максимович; один список
