Ця сторінка вичитана
— „Дывысь! Дывысь! Осёсь й наши зъ музыкамы!… Се що-сь да не просте: або-жъ весильля, або-жъ яка нѣмецька чудасія! Запорожець зъ Казкамы!… Чы не зъ неба оце, пане куме, винъ до нас звалывся? Трохы, бацьця, на те похоже! Ишь ты й самъ, поздаровъ Боже, знаешъ, що у насъ на Украинѣ давно-давно перевелыся ци батьковы хлопци: теперь нигде й духу ихъ не пахне… И отъ-же, глянь, дывысь, хочъ въ
