Ця сторінка вичитана
XIV
«Оттакъ, нестеметно, балакавъ у себе у господѣ, зъ Выборнымъ, своимъ кумомъ, Варвынськый голова, Лесько Тарануха, которому я для прочтенья давъ оцьци, якы ни е воны, Казкы, — компонованьня товарыша, и кума мого, Запорозьця Иська Матырынкы. Де и що винъ теперъ? сёго вамъ я не скажу; бо й самъ не знаю; знаю, тилькы, що винъ, якъ бувъ собѣ непосыдячый, рокивъ шисть тому назадъ, дуже бажавъ якъ-нибудь
и изданію Украинскихъ народностей. Сѣтованіе его, конечно, не безъ основанія; ибо легко можетъ случиться, что и здѣсь, какъ и во многихъ другихъ земляхъ, кто-нибудь изъ постороннихъ предупредитъ ихъ на семъ поприщѣ.
