Сторінка:Наськы украинськы казкы, запорозьця Иська Матырынкы (1835).pdf/64

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
39



 „Сынку-сынку, Ивашечку!
 Приплынь-приплынь икъ бережку!
 Несу тобѣ ѣсты, пыты,
 И хороше походыты.

Але, горлыще якъ ни драла,
А Йвашечко не прыплывавъ…
Тоди, щобъ захидъ не пропавъ,
Икъ ковалю помандровала:

 „Ковалю-ковалю! мѣшокъ
 Мерщій надуй, и голосокъ
 Мынѣ изкуй такый якъ мае
 Ивася маты, а не те,
 Як разъ да два изьѣмъ тебе!“…

Коваль за мыхъ — и надувае,
Клищамы тягне за языкъ,
А молотъ по ёму — дзыгъ-дзыгъ!…
И отъ змыя худчый икъ рѣцьцѣ:
Спѣвае тонкымъ голоскомъ,
А Йвась, глянь, и — гребе весломъ…
Попавсь, небижъ, якъ мышъ въ засѣцѣ!…
Тоди изъ нимъ — шарахъ у биръ, —
А в борѣ тимъ бувъ еи двиръ, —