Сторінка:Наськы украинськы казкы, запорозьця Иська Матырынкы (1835).pdf/72

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
47


Давай винъ тута ихъ ганяты…
«Колы — гулькъ пидъ викно! — Ивась!
»Ой сыночку! Де ты узявсь?…
»А мы збиралысь помынаты…“

Тутъ поряду винъ розказавъ;
Въ яку халепу бувъ попавъ,
Якъ налетѣлы гусынята,
Якъ винъ молывъ себе узять,
Якъ рвалася змія достать,
И якъ винъ сѣвъ имъ на крылята…
За сее дѣдъ и баба ихъ
Глядять немовъ дѣтей своихъ:
Овесъ, пшыныцю, гречку носять…
Самы жъ зъ сынкомъ своимъ жывутъ:
Кохаюцьця и хлѣбъ жують,
Да постоломъ добро, знай, возять…