Сторінка:Науковий збірник за рік 1925.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Проф. ОЛЕКСА HEKPАCOB.
РЕЛЬЄФНІ ПОРТРЕТИ XI СТОЛІТТЯ.
(З царини ірано-українських зносин).

В Київському Михайлівському Золотоверхому манастирі, що збудував його в 1108 р. вел. князь Святополк Ізяславович (1093— 1113 pp.), по охрещенню Михайло, є дві шиферні (лупець) плити; на кожній з цих плит ми бачимо рельєфні образи двох їздців, що їдуть на зустріч один одному. Плити ці мають облямовання, як самостійні, окремі образи, а зовсім не як каміння з «оборонними» окрасами на них, на взірець суздальсько-влади­мирських, що випадково випали з мурів.

Література про ці пам’ятки надзвичайно вбога, і то не тільки своєю кількістю, але й тим аналізом та науковою увагою до них, які ця літера­ тура виявляє. Проте всі, що писали про ці рельєфи, гадають, що вони по­ ходять з до-монгольської доби, і вважають за образи святих.

Перший згадав про них, оскільки нам відомо, Закревський в свому «Описаніи Кіева»[1]), та й то оповідає він лише про одну плиту. Тут ми ді­ знаємося і про попередню долю рельєфа. «Люди, гідні віри, оповіли, що плиту цю взято, здається, наприкінці минулого[2]) століття з останків ста­ровинної будівлі, яку було знайдено в огорожі Михайлівського манастиря, і перед західніми дверима соборної церкви було її положено, яко поміст, лицевою стороною вниз. Але коли перед церквою поміст був виложений чугунними плитами, то барельєф цей на бажання вікарного архієрея (Аполінарія?) було вставлено в мур праворуч, як входити в манастирське по­двір’я малою брамою з полудня, що її збудовано між трапезою та будинком гостиниці».

Вікарний епіскоп, що його згадав Закревський, Аполінарій Вишлянський, був настоятелем Михайлівського манастиря в 1845—1858 pp.[3]). От­же, урятований був рельєф не раніше, як за 20— 10 pp. до виходу в світ книги Закревського, і він не наводить ніякого літературного свідоцтва про згаданий ним рельєф, а лише посилається на перекази.

Закревський гадає не зовсім упевнено, що плиту знайдено напри­ кінці XVIII ст. в останках старовинної будівлі, яку знайшли в огорожі Михайлівського манастиря. «В 1758 р. будували огорожу Михайлівського манастиря й знайшли фундаменти, з яких і брали матеріял на будування ого­рожі»[4]). Отже знайшли цей рельєф не раніше як у 1758 році, а можливо й пізніше. Коло століття він пролежав занедбаний, потім його урятували від повної загибели, але й досі, от уже на протязі більш як 60 років, він не притягнув до себе уваги дослідників.

Насамперед цікаво знати, які саме руїни були знайдені поруч із Ми-

  1. Закревскій, Описаніе Кіева, М. 1868, т. II., с. 5 4 6 —547.
  2. Себ-то XVIII (увага автора).
  3. Закревскій, Ор. c.t., с. 892.
  4. Закревскій. Про ці руїни було подано в.1785 р. записку Катерині II. Додаткові відкриття було зроблено ще в 1837 p. (ibich, с. 29 4 —295), а також у 1887 р. (Петровъ, Историко-топографическіе очерки древняго Кіева. Кіевъ, 1897 г., с. 152).