нами і сьвідомі помічники. Одним з таких помічників був між иньшим якийсь Яків Руденко, чоловік лїт 35, родом з села Жалобного коло Звягеля, що ще перед чотирма роками до повстаня прийшов у Шпичаницї паволоцькі на слободи. Тут йому не велось добре, бо підстароста чинив йому ріжні кривди — займав худобу і иньше. Завдяки сьому, спонуканий Мартином Лободою, Яків Руденко став немилосердно вбивати всїх, що йому траплялись, шляхтичів і Жидів, а потім навіть пристав до донцїв в тій надїї що, належачи до них, він буде мати можливість з більшою певністю губити своїх ворогів. То й нїчого дивного, що коли його впіймали Поляки і віддали на суд кодненській комісиї, то ся остання присудила йому стяти голову. Така-ж кара ще ранїйш постигла його керманича — Мартина Лободу.
Розглядаючи поодинокі убійства, звернемо увагу на те, що страшенним обуренєм проти Поляків переймались нерідко ті з надворних козаків, котрим пани, що пристали до барської конфедерациї, казали йти за ними помагати дїлу конфедератів. Багато з таких мимовільних конфедератів при першій можливости втїкали, не хотячи битись за неправе дїло і втїкши ставали людьми здалими на багато. В Кодненській книзї ми маємо між иньшим справу якогось Тимка. Сей Тимко вкупі з иньшими 13-ма козаками втїк з конфедерацьких рядів, попав опісля в тюрму, потім опинив ся в Цибунові і тут косою зарізав шляхтянку. Тодї вже він мав зносини з гайдамаками. Кодненська комісия присудила йому кару смерти.
Широко розповсюдженою тодї неприхильністю до Поляків можна вияснити, очевидячки, і другий випадок подібного убійства: в селї Черепинї косою-ж зарізав шляхтянку селянин Гнат Гудим[1].
Убивали при тому не тілько шляхтичів, що так чи сяк дошкулили тим, хто вбивав, але й не знайомих. Так напр. селянин Лихогруденко[2] з Рокитної, вкупі з якимсь Роговським, убив шляхтича, що зустрів ся їм на дорозї. Коднен-
