дою свого села сторожем при дорозї, де мали втїкати пани. Скрелївська громада порахувала все се своєю справою і за доставу панів заплатила обом підводчикам по 7 коп. Коли селяне за се помішництво гадали уникнути великої відвічальности, то тут вони грубо помилили ся: на судї кодненської комісиї всїм трьом названим селянам присуджено стяти голови.
Віддавав гайдамакам на убійство шляхтичів і селянин Петро Петрицький з Григорівки родом[1]. Він завзято відшукував шляхтичів, схованих по лїсах і потому вже доставляв їх на убійство у Фастів. На поміч для відшукуваня шляхти в лїсах він брав собі дїтей. Таким робом доставив він Швачцї 8 шляхтичів. Кодненська комісия присудила стяти Петрицькому голову.
В селї Черепанї[2] селянин Клим також віддав на убійство якимсь гайдамакам шляхтича Лаховского. І Климу за се в Коднї стяли голову.
Потому в згаданій висше Скрелївцї селянин Василь Сарана[3] довго шукав пана Гутовского, що все десь переховував ся. Знайшовши-ж його, він привів його в село на ланцюху, обмотаному круг його панської шиї. З Скрелївки Сарана відвіз пана Гутовского у Фастів до Швачки. За се злочинство в Коднї стяли голову не тілько Саранї, але й його односельцеві Івану Критичі, що був тілько при тому як відвозили пана Гутовского.
Далї, біля Зотова, в слобідцї Ставок селянин Гарасим Гладенко[4], заманивши до себе панів обіцянкою за певну платню сховати їх і одібравши вже сю платню, несподівано повідвозив їх гайдамакам на убійство. За се Гладенка покарали в Коднї особливо суворо: його четвертовали живим.
Всяке помішництво в убійстві шляхти в Коднї очевидячки вважали рівним самому убійству. В однім випадку в селї Баранє Поле богуславського ключа селянин Яким Сикуненко[5]
