чук же, що все не міг нїяк опертись спокусї захопити церковні гроші, пройшовши трохи по вулицї, знов вернув ся на церковне подвірє і нїким не спостережений прокрав ся південними дверьми у церкву. Двері він зараз же запер засувом і нїм братись до грошей, впав спершу навколїшки перед иконою Божої Матері і помолив ся їй. Щоб узяти пушку з грішми, треба було спершу зламати залізне обідє і він почав робити се старим ножем, що трапив ся тут же у церкві. Але ніж зламав ся і з грюком упав на землю, так само і виламана пушка з грішми. Грюк сей почули титареві дїти, що грали ся на подвірю біля церкви. Побігли вони до батька і сказали, що „в церкві щось стука“. Прийшов титарь, відомкнув західні двері і зразу завважав, що нема пушки з грішми, але злодїя нїде в церкві вже не було. Скоро почув він, що відмикають західні двери, зараз же південними дверьми вийшов на подвірє і сховав ся там у високім бурянї. Титарь запримітив, що двері відчинено, теж вийшов на подвірє, з усїх боків огороджене. Склалось се все дуже раптовно і він міг бачити, що в єдині ворота з подвіря нїхто не виходив і тому почав шукати злодїя в бурянї. Знайшовши, він відвів його до попа. За два днї його відправили в Троянів, недалеко від Коднї.
Військово-судовій комісиї особа Макосїйчука здалась не певною. Почали його питати, чи не був він в Уманї підчас різанини і чи не брав в нїй участи. Макосїйчук відповів, що в Уманї підчас різанини був, але сам нїкого не різав і не грабував Се викликало у слїдчих сумнів і один з них сказав: „як же се ти нїкого не різав і не вбивав, коли там усї вбивали: списами, ножами, цїпами, рискалями; хіба в кого рук не було, то тілько той і не вбивав. Адже-ж убито 18.000 (?) Душогуби намовляли навіть дїтей убивати“. Але Макосїйчук обставав при свойому. Пісьля сього до своїх попереднїх виказів він додав, що по уманській різанинї, коли про нього і про його брата Савку почали люде плескати, що нїби обидва вони гайдамаки, то вони пішли звідтіля і він, Іван Макосїйчук втрапив у Животів, де хотів був і справдї пристати до гайдамаків; щось з 20 уманських парубків було тутже. Гайдамаки, що приняли їх до себе, приманивши здобичю, напустили їх на животівських Жидів. І ось тут роспочалась страшенна різанина. В одному домі вбито 12 Жидів ріжного полу і віку,
