Сторінка:Начерк Коліївщини на підставі виданих і невиданих документів 1768 і близших років (1898).pdf/146

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 130 —

кари смерти по повстаню 1734 і дальших років. На рештї і після сього великого руху, кожна навіть мала селянська ворохобня давала значний процент людей вибитих з лєґального устрою і примушених для власної охорони від надмірної боротьби за істнованє йти в глиб запорожських степів. Таким робом там були постійно напів розбійницькі гнїзда, страшні для сусїдних забужських Татар, для донцїв і для панів південної Руси[1]. Не було в XVIII столїтю руху на Українї, щоб не брали в ньому участи сї професіональні гайдамаки; від них то і самі рухи звались гайдамацькими. В колїївщинї в числї тих, що боролись проти Поляків, вони також складали певний контіґент, хоча може й не такий значний, як про се звичайно думають.

Ми вже завважали, що й про степових гайдамаків Кодненська книга майже не дає нам фактів. Вияснити сю обставину непідлеглостю сих гайдамаків польському суду, як се ми зробили що до лївобочан, нема підстави. Хоча вони жили в межах вільностей війська запорожського, та про те до війська запорожського вони не числились, бо військо се наслїдком впливу московського уряду не мало можливости лєґально зачисляти їх в свою родину. Тим то й нема нїчого дивного, що власти Річи Посполитої схильні були вважати їх підданими своєї держави, маючи на увазї, що дїйсно більшина їх вийшла колись з меж України. З огляду на се військово-судова комісия судила їх, як і своїх правобічних селян, при чому поводилась з ними з особлившою суворістю: в невеликих числом судових замітках про таких оскаржених, що записані „заграничними“, ми раз-по-раз здибаємо присуди „sciety“, „powieszony“. Коли-ж при всьому тому судових справ про сих професіональних гайдамаків в нашій Кодненській книзї не гурт, то на се, як зда ється, мусять бути свої причини. Певно, наша Кодненська книга містить в собі тілько малу частину справ про гайдамаків, та про те нам трудно не припустити, що і взагалї в повстаню 1768 р. степові гайдамаки не були дуже вже численним елєментом. По перше, що з огляду на тяжке становище навіть в межах вільностей війська запорожського вони

  1. Скальковскій. Ист. Н. С. ст. 307.