документах по цїкавому для нас питаню, а власне з того, що показує ся, що тї запорожцї, котрі судились польським судом за повстанє 1768 р., побували не в великих ватагах Залїзняка, Швачки, Неживого і Бондаренка, а тілько в загонах. З Кодненської книги ми знаємо, що три запорожцї Федір Базарний, Левко Малий і Клим Білий[1] були в загонї Плиханенка, що обертав ся в Білоцерківщинї, то помагаючи Швачцї, то грабуючи і вбиваючи шляхту і Жидів в селах Малім Половецькім, Романівцї і иньш. В тій же Кодненській книзї знаходимо вказівки і на загон Василя Смілянського, де те-ж були запорожцї; з їх числа названо двох: Максима Шевця і знов якогось Федора Базарного[2].
Розглядаючи далї иньших запорожцїв, що брали участь в колїївщинї, ми не здивуємось, коли й між ними знайдуть ся пройдисьвіти, що вміють тілько дбати про свої кишені, в час чужої біди. Таким, нам здається, був запорожець Лапа. Про нього ми знаємо тілько, що в початку руху 1768 р. він прийшов в село Квітки і замешкавши в хатї селянина Мельника, намовив сього останнього пійти в гайдамаки в загон Романченка, що був тодї в с. Ольшаній. Знаємо далї, що Лапа в тім же загонї Романченка рушив на підмогу московським войськам проти Татар, що напали тодї на Україну, і що опісля він від р. Тикича, де Романченко чомусь роспустив свою ватагу, пішов в Лебедин до ватаги Губи, що загинула потім, як здаєть ся, під Сквирою[3]. Вивід наш про грабіжницькі наміри Лапи ми робимо на основі звісної вже нам обставини, що ватага Романченка нерідко грабувала селян і складала ся з таких людей, як Іван Мельник, Василь Чапенко, Карпо Настиченко, що їх потім самі-ж їх односельцї повидавали польському суду[4].
Гадка, що запорожцї по більшій частинї йшли не в великі гайдамацькі ватаги, а в загони, може, знайде собі потвердженє і в тім, що всї ті 420 запорожцїв, що про них каже Максимович, як про участників руху 1768 р., входили в склад заго-
- ↑ Кодн. кн., ст. 482–483.
- ↑ Кодн. кн., ст. 486.
- ↑ Максимович. Сочин., т. I, ст. 586.
- ↑ Кодн. кн., ст. 1, 43.
